Ільченко Олександр Єлисейович
Олександр Єлисейович Ільченко (1909 — 1994) — український радянський письменник, сценарист.
| Ільченко Олександр Єлисейович | |
 Стаття у Вікіпедії
|
Цитати
ред.- Гріхи — то завжди минуле
- Ксеноманія, чужебісся тобто, — це неміч смертоносна.
- Кожне життя є наслідок солодкої любові, а кожна любов є початком гіркого життя.
- Робить народ наш усе, наче пісню співа.
- Всі зрадники народу теж од його плоті — плоть!
- Пісня до життя прив'язує народ наш — у неволі навіть.
- Людині для польоту потрібна сила духу, а не пір'я.
- Шукання — це єдиний шлях до істини!
- Кохання не тільки підносить часом нашого брата до творчих висот, а й скидає частенько в очевидну придуркуватість.
- Життя є наука про смерть!
- Краплина щастя — солодша від барила мудрості.
- Страшнішого за власну совість — на білому світі нічого нема.
- Безвихідь відважним додає снаги й звитяги, допомагаючи верх здобути навіть там, де й натяку на перемогу не було.
- Побазікати можна і з приятелем, а помовчати — лише з вірним другом.
- Без пісні жити… краще вмерти!
- Скаржачись на вічний плин часу, ти гаєш його.
- Коли в скрутну хвилину люди не плачуть, а сміються, вони — проти будь-якого ворога дужчі.
- В час війни й дівки — люди!
- Краще вмерти в бою весело, ніж помирати сумно.
- Мова — перша зброя в боротьбі: виживе мова, виживе й Вітчизна.
Джерела
ред.- Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001