Ада Негрі

Негрі́ А́да (італ. Ada Negri; 3 лютого 1870, Лоді — 11 січня 1945, Мілан) — італійська поетеса, письменниця.

Ада Негрі

Стаття у Вікіпедії

Роботи у Вікіджерелах

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати з творів

«До труни проведу… Чи квітки, чи терник — Всюди я за тобою піду!» Заридала я, слів не знайду… — «Доля»

Борись із усім на землі (Бо така на те заповідь божа), Що люд держить в неволі, злочинствах та млі. — «Доля»

Хто життя за других покладе, Той людиною стане справжньою! — «Доля»

Все подужають тільки ті смілі борці, Що несуть стяг братерства та волі в руці. — «Доля»

Бо пащу неситу Упир твій роззявить, до серця упнеться, В'ялить тобі душу та нівечить звикне: Упир сей скрізь творчістю зветься. — «В червонім убраннї мандрівниця пізно…»

Зросла ти в країні піснями натхненій, А люди нудні, до надбання охочі, Злочинством вважають твій геній. — «В червонім убраннї мандрівниця пізно…»

З журбою у грудях від дикого крику, Ти будеш тинятись і вечір і вранці, До віку, до віку, до віку! — «В червонім убраннї мандрівниця пізно…»

Нема мені назви. Я — вбога дочка Холодної хати; З мужицького роду мій батько та мати, А в серці мойому їх вдача палка. — «Нема мені назви…»

Я — загадка: разом душа моя прагне Відрази й любови; я — дужа і млява; То прірва розпуки на дно мене тягне, То всю розворушить дитина ласкава. — «Нема мені назви…»

Як сльози підступлять — враз пісня поллється Така незвичайна та сміла, А серденько б'ється, на клаптики рветься: З людьми його я поділила. — «Нема мені назви…»

Джерела

• Ада Негрі. Доля // Вибрані твори Павла Грабовського в 2-х томах. — Київ: 1985. — Т. I.
• Ада Негрі. В червонім убраннї мандрівниця пізно… // Лїтературно-науковий вістник. Річник IX. — Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 1906. — Т. XXXVI. Книжка XI.
• Ада Негрі. Нема мені назви… // Лїтературно-науковий вістник. Річник IX. — Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 1906. — Т. XXXVI. Книжка XI.