Альф (телесеріал)

«Альф» (англ. «A.L.F.» від англ. Alien Life Form — інша форма життя) — 102-серійний комедійний телесеріал, США, 1986. Виробництво телекомпанії «Alien Productions».

Цитати

— Ха, ха, зараз лусну!

(Звичайне звернення Альфа до Віллі): — Віллечку, ...

(Роздивляються мельмацького таргана, що ховався в Альфовому зорельоті): — А чому в нього сині очі? — У всіх тарганів на Мельмаку сині очі. Є навіть таке прислів'я: «В неї очі сині, як у таргана».

(Намагаючись здихатися мельмацького таргана, його побризкали засобом від тарганів. Тарган не тільки не вмер, а ще й збільшився у розмірах): Альф: — На Мельмаку ми їх не бризкали, що, дивлячись ретроспективно, було правильним.

Альф до Кейт: — Хіба я тобі колись брехав? Кейт: — Так, і неодноразово! Альф: — Я про сьогодні.

(Альф вийшов на вечірку, прилагодивши на живіт зіпера, щоб удати людину, вдягнену у маскарадний костюм): Віллі (з підозрою): — Альф, де ти взяв зіпера? — Віллі, пам'ятаєш свою стару червону куртку? Віллі, з полегшенням: — А, так. — То ти її не викидай — вона тобі знадобиться, бо зіпер я випоров з твого нового пальта.

(Під час польоту з сусідом Тревором Охмоником на його літаку, Треворові сталося зле і він знепритомнів, тож перебрати керування довелося Альфові): Віллі: — Обережно, гора!!! Альф: — Заспокойся, Віллі, все під контролем. Віллі: — Під контролем?! Та це диво, що ми у неї не врізалися! Альф: — Диво?! Перевіримо! (закладає віраж для розвороту назад).

Тревор (не знаючи про існування Альфа, він гадає, що посадку здійснював Віллі): — Віллі, а ти молоток, що посадив літака! Тільки наступного разу, будь ласка, роби це в аеропорту.

(У Альфа виникла мельмацька гикавка — надзвичайно гучна, з металічним призвуком. Танери побоюються, що її почують сусіди): Кейт: — Альф, чи існує якийсь спосіб позбутися гикавки? — Так, цілих два. Перший — це котячий сік. — А що таке котячий сік? — Ну, фруктовий сік добувають, чавлячи фрукти. Аналогічно, щоб добути котячий сік, треба чавити... Віллі: — Я не хочу цього чути! Альф (до Віллі): — Затули вуха. (до Кейт): ... кота. Віллі: — Я це чув! Альф: — Я попереджував. Кейт: — Але ж ти казав, що є два способи? Альф: — Інший спосіб я навіть казати не буду — це огидно. ... (На «котячий сік» ніхто не погодився, традиційні способи позбавлення гикавки результату не дали): Дороті: — То який інший спосіб? Альф: — Треба їсти... (з відразою) шпинат! ... Альф: — Але шпинат — це огидно! Моряка Попая на Мельмаку вважали б збоченцем. ... (Дороті нарешті примусила Альфа їсти шпинат): Альф (перебираючи листки шпинату на долоні): — Добре хоч з черв'яками...

Альф: — Я став — тьху! — котолюб!

Підраховуючи, у що стає сім'ї Танерів утримання Альфа: Альф: — На Мельмаку на ці кошти могла б жити сім'я з чотирьох душ! Віллі: — Альф, я б не хотів цього казати, але на Землі на ці кошти теж могла б жити сім'я з чотирьох душ. Альф: — Я почуваюся сміттям...

Вчителька Брайана — до Віллі: По телефону Ви аргументували існування десятої планети, сказавши, що «залітали туди у туалет».

(У відчаї від незмоги порозумітися з Альфом, Віллі запросив до себе свого друга-психолога Ларрі. Ларрі запропонував їм рольову гру, у якій Віллі повинен грати роль Альфа, а Альф — роль Віллі): Віллі (імітуючи Альфа): — Їсти! Їсти! Я не їв вже півгодини! Альф: — Заспокойся, Альф — ти вже їв минулого тижня. ... Віллі: — Давайте щось розіб'ємо! Альф: — Ні, давайте займімося чимось цікавішим — наприклад, повідмінюємо дієслова.

Альф: В мене 10 основних органів, 8 з яких — шлунки.

Кейт: — Брайане, подивись, може Щасливець (кіт) у кошику — він любить валятися у брудній білизні. Альф: — А хто не любить?

(Відлітаючи, Альф тягне з собою невеличку валізу. Віллі, з підозрою відкриває її — там кіт Щасливець): Альф: — Щасливцю, от ти поганий! Я ж тобі казав: не лізь у валізу!

Альф: Я живу у тому, що тут називають родина. Це ніби стадо, тільки менше. Тут є чоловік на ім’я Віллі. У нього добре серце і він дуже любить усіх, у кого є хутро. А ще тут є його дружина, Кейт. Вона вдає, що мене не любить, але обманює.Так, і ще одне. У неї шерсть на голові такого самого кольору, що й у мене. Але у мене колір натуральний. А ще в них є двоє чудових дитинчат, для яких я кумир…

— Кейт, ви там у пристойному вигляді? — Яке це має значення? — Для мене — ніякого…

Альф: Кейт, Віллі… Я забив колінце!.. Поцілуєте?..

— Добре, Віллі, Альфу дійсно погано. Давай залишимо його ночувати тут…Врешті, це ж тільки на один день. — Кейт, ти така оптимістка…

— Альф, чого ми тебе терпимо? — Бо я сонце вашого життя…

Альф: Господи, Кейт, яка ти роздратована о 3:14 ранку. Може о 5:25 будеш спокійніша.

Альф: Скигленням з’їденого не повернеш.

Альф: Добре, Віллі, але не замикайте двері: у меня вночі можуть виникнути ще політичні питання…

— Альф, як ти думаєш вирішити проблему бездомних? — Уже вирішив! — Як вирішив? — Для кожного з них будується будинок. — А що ти думаєш робити з безробіттям? — Його вже немає. Всі будують будинки! — Може і воєн більше немає? — А кому воювати? Всі бігають, шпалери для нових будинків вибирають.

Альф: Пожежна? Скоріше приїжджайте: на мене напав велетенський тарган! Хм… Не приїдете?… Тоді я кіт та не можу злізти з дерева!

— Віллі, я знаю правило: ми не їмо членів нашої родини. — Ми не їмо членів нічиєї родини. — А кого ми їмо?

— Альф, привезли замовлену китайську страву. Будеш? — Що це таке? — Це двічі тушкована свинина. — А я думав, що двічі їдена…

— Альф, що ти наробив! Це був мій передавач! Я його складав 10 років свого життя. — Це добре, що ти не марнував свого життя, Віллі.

Альф: Я як нервую, то завжди їм. Власне, коли і не нервую, теж їм.

Альф: Все, я йду звідси геть! Чуешь, Щасливцю?… Ніколи не бачив, щоб кіт посміхався!

Альф: Підробка — найщиріша форма плагіату…

Альф: Якщо я буду потрібен — я біля холодильника.

— Віллі, я почуваю себе зараз маленькою незайманкою. — Ким-ким? — Ну такою пухкенькою дівицею, яку селяни дають на з'їдання дракону… Ти що, казок не читаєш?..

Альф: Віллі, ти мене налякав — тобі треба носити дзвіночок.

Альф: Не знаю, що сталося… Я собі сидів, поводився якнайкраще… А тоді вирішив трохи попоїсти… Решти не пам’ятаю.

Альф: Віллі, тут прийшов рахунок. Мабуть, знов хтось у вас викрав кредитну картку…

Альф: Віллі, диви — президент Кеннеді! А, ні… То міс Болгарія.

— Не звинувачуй себе. — А я й не звинувачую. — Це означає, що ти слухав мене неуважно.

— Ти не позичиш мені 500$? Я поверну з наступної зарплатні. — Але в тебе немає роботи. — Я мав на увазі твою наступну зарплатню.

Альф: В нас кажуть: якщо любиш когось — відпусти його. Якщо він до тебе повернеться — він твій. Якщо його переїде машина — так тому й бути.

Альф: Я би і свідомість втратив, та ви мені і так повірите.

— Я вже місяць під домашнім арештом. — Не місяць, а два дні. — Тоді чому я нашкрябав тридцять рисочок на перилах? — Тому що ти вандал.

Посилання

• Альф на сайті Internet Movie Database (англ.)