Арістотель

	Арістотель
	фреска Рафаеля
	Стаття у Вікіпедії
	Медіафайли у Вікісховищі

Арісто́тель (384 до н. е. — 322 до н. е.) — давньогрецький універсальний вчений, філософ і логік, засновник класичної (формальної) логіки.

# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Цитати

Б

Без діяльності не буває задоволення, а задоволення робить усяку діяльність довершеною.^[1]

В

В усьому, що ми робимо, має бути напрям і смисл.^[2]

Г

Гніватися для всякого легко, як і легко роздати і розтратити гроші, а ось витрачати на те, що треба, стільки, скільки треба, коли, задля чого і як треба, здатний не всякий, і це не легко. Недаремно досконалість і рідкісна, і похвальна, і прекрасна.^[3]

Д

Для того, щоб чинити благородно, не обов'язково панувати над суходолом і морями^[4].

Дуже приємна річ – виявляти свою щедрість, подавати допомогу друзям, знайомим і товаришам. Але це можливо, коли маєш власність.^[5]

Ж

Чоловік — це покалічена від природи, спотворена жінка.^[6]

К

Коли ми сприймаємо вухом ритм і мелодію, у нас змінюється душевний настрій.^[7]

М

Мистецтво частково завершує те, що природа не може створити, а частково повторює її.^[8]

Ми нехтуємо дозвіллям, щоб мати дозвілля, і війну ведемо, щоб жити в мирі^[9].

Ми проводимо дослідження не для того, щоб зрозуміти, що таке доброчесність, а щоб стати чеснотливими.^[10]

Н

На дії і вчинки людей впливають сім чинників: випадок, природа, примус, звичка, розум, бажання, пристрасть.^[11]

На долю кожного припадає стільки щастя, скільки моральної та інтелектуальної чеснотливості й узгодженої з нею діяльності.^[12]

Найвипробуванішим видом діяльності є той, у якому найменше випадковості, а найжалюгіднішим – той, у якому найбільше терпить фізична природа людини; найбільш рабським – той, де вимагається тільки застосування фізичних сил, а найменш шляхетним – той, де найменше вважають на чеснотливість.^[13]

…Необхідно мистецтво записати до творчості, а не до діяльності.^[14]

Не пізнаємо правди, не знаючи причини^[15].

С

Свавільна й нерішуча людина нічого не зробить як слід.^[16]

У

У мистецтві господарському - багатство.^[17]

Ч

Чеснотливі громадяни можуть шанувати, любити, але вони не здатні лестити.^[18]

Я

Як гімнастика здатна відомою мірою сприяти розвиткові фізичних даних, так музика здатна впливати на етичну природу.^[19]

Примітки

↑ Арістотель Томаш Седлачек Економіка добра і зла – Л.: Видавництво старого лева, 2017 р. с. 184
↑ Арістотель Томаш Седлачек Економіка добра і зла – Л.: Видавництво старого лева, 2017 р. с. 352
↑ Арістотель Томаш Седлачек Економіка добра і зла – Л.: Видавництво старого лева, 2017 р. с. 189
↑ Мудрість тисячоліть, 2019, с. 38
↑ Арістотель Томаш Седлачек Економіка добра і зла – Л.: Видавництво старого лева, 2017 р. с. 391
↑ Найкращі афоризми, 2010, с. 9
↑ О музыке и музыкантах, с. 56
↑ О музыке и музыкантах, с. 19
↑ Мудрість тисячоліть, 2019, с. 44
↑ Арістотель Томаш Седлачек Економіка добра і зла – Л.: Видавництво старого лева, 2017 р. с. 183
↑ Мудрість віків: вибр. афоризми / упоряд. М. О. Пушкаренко. — К.: Богдана, 2009. — С. 14.
↑ Арістотель Політика - К.: Основи, 2005р. с.181
↑ Арістотель Політика - К.: Основи, 2005р. с.30
↑ О музыке и музыкантах, с. 71
↑ 365 думок на добрий день / уклад.: А. Щепанська, Д. Лука SSP, Л. Кіндратович. — Львів: Видавництво Святого Павла, 2018; Видавництво "Свічадо", ISBN 978-966-938-245-0
↑ Арістотель Політика - К.: Основи, 2005р. с.32
↑ Арістотель Томаш Седлачек Економіка добра і зла – Л.: Видавництво старого лева, 2017 р. с. 185
↑ Арістотель Політика - К.: Основи, 2005р. с.158
↑ О музыке и музыкантах, с. 40

Джерела

Уклад. Л. В. Лапшина. Мудрість тисячоліть. Притчі та афоризми. — Харків: Віват, 2019. — 320 с. — ISBN 978-617-7151-54-7
Райзе Е. С. О музыке и музыкантах: афоризмы, мысли, изречения, высказывания. — Ленинград: Музыка, 1969.

Найкращі афоризми / Упоряд. Г. Басюк. — Тернопіль: Яблуко, 2010. — 224 с. — ISBN 978-966-96873-1-9

Поділіться цитатами з вашими друзями:

[1] Арістотель Томаш Седлачек Економіка добра і зла – Л.: Видавництво старого лева, 2017 р. с. 184

[2] Арістотель Томаш Седлачек Економіка добра і зла – Л.: Видавництво старого лева, 2017 р. с. 352

[3] Арістотель Томаш Седлачек Економіка добра і зла – Л.: Видавництво старого лева, 2017 р. с. 189

[Мудрість_тисячоліть—2019——38-4] Мудрість тисячоліть, 2019, с. 38

[5] Арістотель Томаш Седлачек Економіка добра і зла – Л.: Видавництво старого лева, 2017 р. с. 391

[Найкращі_афоризми—2010——9-6] Найкращі афоризми, 2010, с. 9

[7] О музыке и музыкантах, с. 56

[8] О музыке и музыкантах, с. 19

[Мудрість_тисячоліть—2019——44-9] Мудрість тисячоліть, 2019, с. 44

[10] Арістотель Томаш Седлачек Економіка добра і зла – Л.: Видавництво старого лева, 2017 р. с. 183

[11] Мудрість віків: вибр. афоризми / упоряд. М. О. Пушкаренко. — К.: Богдана, 2009. — С. 14.

[12] Арістотель Політика - К.: Основи, 2005р. с.181

[13] Арістотель Політика - К.: Основи, 2005р. с.30

[14] О музыке и музыкантах, с. 71

[kalendar2-15] 365 думок на добрий день / уклад.: А. Щепанська, Д. Лука SSP, Л. Кіндратович. — Львів: Видавництво Святого Павла, 2018; Видавництво "Свічадо", ISBN 978-966-938-245-0

[16] Арістотель Політика - К.: Основи, 2005р. с.32

[17] Арістотель Томаш Седлачек Економіка добра і зла – Л.: Видавництво старого лева, 2017 р. с. 185

[18] Арістотель Політика - К.: Основи, 2005р. с.158

[19] О музыке и музыкантах, с. 40

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

Арістотель

фреска Рафаеля
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі