Артеміда

Артеміда (дав.-гр. Ἄρτεμις) — у давньогрецькій міфології богиня полювання, пустелі, диких тварин, природи, рослинності, пологів, догляду за дітьми та цнотливості. Дочка Зевса і Лето, а також сестра-близнючка Аполлона.

Артеміда

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

	Я співаю про Артеміду, чиї древка золоті, яка підбадьорює гончих собак, чисту дівчину, що стріляє в оленів, яка насолоджується стрільбою з лука, рідну сестру Аполлона із золотим мечем. Над тінистими пагорбами та вітряними вершинами вона натягує свій золотий лук, радіючи погоні, і посилає жахливі стріли. Вершини високих гір тремтять, а сплутаний ліс страшно відлунює криком звірів: землетруси та море, де риби водяться косяками.
	— Гомерівський гімн Артеміді.

	Лето народила Аполлона й Артеміду, насолоджуючись стрілами, Обидва чудової форми, не схожі на жодного з небесних богів, Коли вона приєдналася в любові до правителя, що несе Егіду.
	— Гесіод. «Теогонія»

	Артеміда пустелі, володарка диких звірів... Зевс зробив тебе левом серед жінок і дав дозвіл вбивати будь-кого на свій смак... Ти полюєш на хижих звірів у горах і олені вдикої природи.
	— Гомер. «Іліада».

	І мисливці, коли вони просуватимуться, співатимуть Артеміді Агротері (богині полювання); бо там є храм для неї, і статуя, згладжена від віку, і голови кабанів і ведмедів; і там пасуться священні для неї дикі тварини: оленята, вовки та зайці, усі ручні й не бояться людей. Після молитви мисливці продовжують полювання.
	— Філострат Афінський.

	У богині Артеміди був брат-близнюк Аполлон, багатоликий бог Сонця. Він був її двійником чоловічої статі: його володінням було місто, її — пустеля; його було сонце, а її місяць; його одомашнені отари, її дикі неприручені тварини; він був богом музики, вона надихала хороводи на горах. Богиня Діана є її римським еквівалентом.
	— Джин Шинода Болен

	Хваліть також Артеміду, дівчину-мисливицю, що бродить по горах і лісах.
	— Аристофан. Thesmophoriazusae 114