Артур Шопенгауер
німецький філософ
Артур Шопенгауер (нім. Arthur Schopenhauer; 1788–1860) — німецький філософ.
Артур Шопенгауер | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
Цитати
ред.Г
ред.- Гра в карти — явний показ розумового банкрутства. Неспроможні обмінюватися думками, люди перекидаються картами.
Д
ред.- До цитування слід вдаватися лише тоді, коли справді неможливо уникнути чужого авторитету[1].
Ж
ред.З
ред.- За те, що один відчув насолоду, інший повинен жити, страждати і померти.
- Здоровий жебрак щасливіший за хворого короля[2].
- З людських рис найбільш безпосередньо сприяє щастю весела вдача.
- З точки зору молодості життя є безкінечне майбутнє. З точки зору старості — дуже коротке минуле.
К
ред.Л
ред.- Людина — єдина тварина, яка завдає болю іншому, не маючи при цьому ніякої іншої мети.
М
ред.- Ми бачимо світ таким, яким ми хочемо його бачити.
Н
ред.- Навряд чи люди стали б філософувати, якби не було смерті.
- Найдешевша гордість — це гордість національна. Вона виявляє в зараженому нею суб'єкті нестачу індивідуальних якостей, якими він міг би пишатися, адже інакше він не став би звертатися до того, що поділяють, крім нього, ще багато мільйонів людей. Хто володіє великими особистими чеснотами, той, постійно спостерігаючи свою націю, насамперед помітить її недоліки. Але убога людина, яка не має нічого, чим би вона могла пишатися, хапається за єдине можливе і пишається нацією, до якої вона належить, вона готова з почуттям розчулення захищати всі її недоліки і дурниці.[4]
- Не говори своєму другові те, про що не має знати твій ворог.
О
ред.- Однією з суттєвих перешкод для досягнення успіху людського роду слід вважати те, що люди слухаються не того, хто є розумнішим за інших, а того, хто голосніше всіх говорить.
- Одружитися — означає наполовину зменшити свої права і вдвічі збільшити свої обов'язки.
- Окрема людина слабка, як покинутий Робінзон; тільки разом з іншими вона може досягти чогось.
П
ред.- Посередня людина хвилюється, як убити час, а талановита людина прагне його використати.
- Перебуваючи в однакових умовах, люди все ж таки живуть в різних світах.
- Постукайте в гроби і запитайте мерців, чи не хочуть вони воскреснути, і вони заперечно похитають головою.
- Певно, що людина може робити те, що хоче, але вона не може бажати того чого хоче.
С
ред.- Світ— моє уявлення.
- Співчуття — основа всієї моралі.
- Співчуття до тварин так тісно пов'язане з добротою характеру, що можна з упевненістю стверджувати, що не може бути добрим той, хто жорстокий з тваринами.
- Самогубець саме тому перестає жити, що не може перестати хотіти.
- Справжній характер людини показується в дрібницях, коли вона перестає слідкувати за собою.
Т
ред.- Талант влучає в ціль, в яку ніхто інший не може влучити. Геній влучає в ціль, якої ніхто інший не бачить.
- Те, що є в людині, безумовно, важливіше того що є в людини.
- Тільки веселощі є готівковою монетою щастя; все інше — кредитні білети.
У
ред.- Усе, що досконале, достигає поволі[2].
Кожен сприймає межі свого поля зору за межі всього світу[5]. — «Дальші психологічні спостереження» («Роздуми про песимізм») |
|||||
Jeder sieht die Grenzen seines Gesichtsfeldes als die Grenzen der Welt an. | |||||
Ця цитата була обрана цитатою дня 22 лютого 2016 року.
|
Х
ред.- Хто ясно мислить, той ясно висловлюється.
- Хто не любить самотності — той не любить свободи, бо лише на самоті можна бути вільним.
Ч
ред.Чим більше я пізнаю людей, то більше люблю собак[7]. — Шопенґауер повторив цей знаменитий афоризм за прославленою французькою епістоляристкою Марі де Рабютен-Шанталь, маркізою де Севіньє |
Я
ред.- Як ліки не досягають своєї мети, якщо доза надто велика, так і догана та критика — коли перевищують міру справедливості.
- Якщо вас зрадив друг, розійдіться з ним або змиріться з тим, що він зрадить вас знов, — люди не міняються.
Приписують
ред.- Генії не лише нестерпні у житті, але й аморальні та жорстокі, важко цим людям мати друзів. На вершинах думки панує самотність.[8].
Примітки
ред.- ↑ Мудрість тисячоліть, 2019, с. 4
- ↑ а б в 365 думок на добрий день / уклад.: А. Щепанська, Д. Лука SSP, Л. Кіндратович. — Львів: Видавництво Святого Павла, 2018; Видавництво "Свічадо", ISBN 978-966-938-245-0
- ↑ Мудрість тисячоліть, 2019, с. 22
- ↑ Артур Шопенгауер. «Афоризми життєвої мудрості»
- ↑ Arthur Schopenhauer. Studies in Pessimism. A series of Essays. — New York: С. 33.
- ↑ Мудрість тисячоліть, 2019, с. 39
- ↑ Крюґер, 2018, с. 1
- ↑ Костянтин Ціолковський, «Гений среди людей» (1918) (рос.)
Джерела
ред.- Вано Крюґер. Коли я чую слово "культура". — Київ: 2018. — 130 с. — ISBN 978-617-7313-26-6
- Уклад. Л. В. Лапшина. Мудрість тисячоліть. Притчі та афоризми. — Харків: Віват, 2019. — 320 с. — ISBN 978-617-7151-54-7
- Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 1191-1192.