Арістотель

давньогрецький науковець, енциклопедист, філософ і логік, засновник класичної (формальної) логіки

Арісто́тель (384 до н. е. — 322 до н. е.) — давньогрецький універсальний вчений, філософ і логік, засновник класичної (формальної) логіки.

Арістотель
Aristotle by Raphael.jpg
фреска Рафаеля
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я


ЦитатиРедагувати

БРедагувати

  •  

Без діяльності не буває задоволення, а задоволення робить усяку діяльність довершеною.[1]

ВРедагувати

  •  

В усьому, що ми робимо, має бути напрям і смисл.[2]

ГРедагувати

  •  

Гніватися для всякого легко, як і легко роздати і розтратити гроші, а ось витрачати на те, що треба, стільки, скільки треба, коли, задля чого і як треба, здатний не всякий, і це не легко. Недаремно досконалість і рідкісна, і похвальна, і прекрасна.[3]

ДРедагувати

  •  

Для того, щоб чинити благородно, не обов'язково панувати над суходолом і морями[4].

  •  

Дуже приємна річ – виявляти свою щедрість, подавати допомогу друзям, знайомим і товаришам. Але це можливо, коли маєш власність.[5]

ЖРедагувати

  •  

Чоловік — це покалічена від природи, спотворена жінка.[6]

КРедагувати

  •  

Коли ми сприймаємо вухом ритм і мелодію, у нас змінюється душевний настрій.[7]

МРедагувати

  •  

Мистецтво частково завершує те, що природа не може створити, а частково повторює її.[8]

  •  

Ми нехтуємо дозвіллям, щоб мати дозвілля, і війну ведемо, щоб жити в мирі[9].

  •  

Ми проводимо дослідження не для того, щоб зрозуміти, що таке доброчесність, а щоб стати чеснотливими.[10]

НРедагувати

  •  

На дії і вчинки людей впливають сім чинників: випадок, природа, примус, звичка, розум, бажання, пристрасть.[11]

  •  

На долю кожного припадає стільки щастя, скільки моральної та інтелектуальної чеснотливості й узгодженої з нею діяльності.[12]

  •  

Найвипробуванішим видом діяльності є той, у якому найменше випадковості, а найжалюгіднішим – той, у якому найбільше терпить фізична природа людини; найбільш рабським – той, де вимагається тільки застосування фізичних сил, а найменш шляхетним – той, де найменше вважають на чеснотливість.[13]

  •  

…Необхідно мистецтво записати до творчості, а не до діяльності.[14]

  •  

Не пізнаємо правди, не знаючи причини[15].

СРедагувати

  •  

Свавільна й нерішуча людина нічого не зробить як слід.[16]

УРедагувати

  •  

У мистецтві господарському - багатство.[17]

ЧРедагувати

  •  

Чеснотливі громадяни можуть шанувати, любити, але вони не здатні лестити.[18]

ЯРедагувати

  •  

Як гімнастика здатна відомою мірою сприяти розвиткові фізичних даних, так музика здатна впливати на етичну природу.[19]

ПриміткиРедагувати

  1. Арістотель Томаш Седлачек Економіка добра і зла – Л.: Видавництво старого лева, 2017 р. с. 184
  2. Арістотель Томаш Седлачек Економіка добра і зла – Л.: Видавництво старого лева, 2017 р. с. 352
  3. Арістотель Томаш Седлачек Економіка добра і зла – Л.: Видавництво старого лева, 2017 р. с. 189
  4. Мудрість тисячоліть, 2019, с. 38
  5. Арістотель Томаш Седлачек Економіка добра і зла – Л.: Видавництво старого лева, 2017 р. с. 391
  6. Найкращі афоризми, 2010, с. 9
  7. О музыке и музыкантах, с. 56
  8. О музыке и музыкантах, с. 19
  9. Мудрість тисячоліть, 2019, с. 44
  10. Арістотель Томаш Седлачек Економіка добра і зла – Л.: Видавництво старого лева, 2017 р. с. 183
  11. Мудрість віків: вибр. афоризми/упоряд. М. О. Пушкаренко. — К.: Богдана, 2009. — С. 14.
  12. Арістотель Політика - К.: Основи, 2005р. с.181
  13. Арістотель Політика - К.: Основи, 2005р. с.30
  14. О музыке и музыкантах, с. 71
  15. 365 думок на добрий день / уклад.: А. Щепанська, Д. Лука SSP, Л. Кіндратович. — Львів: Видавництво Святого Павла, 2018; Видавництво "Свічадо", ISBN 978-966-938-245-0
  16. Арістотель Політика - К.: Основи, 2005р. с.32
  17. Арістотель Томаш Седлачек Економіка добра і зла – Л.: Видавництво старого лева, 2017 р. с. 185
  18. Арістотель Політика - К.: Основи, 2005р. с.158
  19. О музыке и музыкантах, с. 40

ДжерелаРедагувати

  • Уклад. Л. В. Лапшина. Мудрість тисячоліть. Притчі та афоризми. — Харків: Віват, 2019. — 320 с. — ISBN 978-617-7151-54-7
  • Райзе Е. С. О музыке и музыкантах: афоризмы, мысли, изречения, высказывания. — Ленинград: Музыка, 1969.
  • Найкращі афоризми / Упоряд. Г. Басюк. — Тернопіль: Яблуко, 2010. — 224 с. — ISBN 978-966-96873-1-9