Батра́к, на́ймит — найманий робітник у сільському господарстві.

Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:

Цитати про батраків (наймитів)

ред.
  •  

Та де воно вам рано? Вони надолужать: то вмиваннячком, то взуваннячком, або як почнуть богу молиться, то й сонце зійде. Хоч би молилось, а то стоїть, чухається та шепче собі губами, аби простоять більше без роботи.[1]Іван Карпенко-Карий «Сто тисяч» (дія друга, ява II).

  — Герасим Калитка
  •  

Герасим: Така з'їжа, така з'їжа, що й сказать не можна! Повірите: з млина привезуть пуд тридцять борошна, не вспієш оглянуться: вже з'їли. Настане день, то роботи не бачиш, а тільки чуєш, як губами плямкають.
Банавентура: Сарана.
Герасим: Гірш! Повірите, що у них тілько й думка — як би до сніданку; а після сніданку все погляда на сонце — коли б скоріше обідать. Чи воно таке ненажерливе, чи господь його знає! По обіді: сюди тень, туди тень — давай полуднувать, та ще коли б їли скоріще, а то жує та й жує, прямо душу з тебе вимотує: хліб з'їдає і час гаїть! Він собі чавкає, а сонце не стоїть, котиться наниз; йому ж тілько й треба аби мерщій до вечері. <…> тілько й думають: їсти і спать — і жеруть, і жеруть, як з немочі, а сплять як мертві.[2]Іван Карпенко-Карий «Сто тисяч» (дія друга, ява IV).

Примітки

ред.

Джерела

ред.
  • Карпенко-Карий І.. Драматичні твори / Вступ ст., упоряд. і приміт. Р. Я. Пилипчука; Ред. С. Д. Зубков. — Київ: Наукова думка, 1989. — 608 с. — ISBN 5-12-009281-0