Берестейська унія
Бересте́йська у́нія (пол. Unia brzeska, біл. Берасьцейская унія) — рішення Київської митрополії на території Речі Посполитої розірвати стосунки з Константинопольським патріархатом та об'єднатися з Ватиканом за умов збереження православних обрядів і підлеглості Папі Римському. Унію проголошено на церковному соборі в Бересті 1596 року.
Цитати
ред.[унійне духівництво] видавало багато польських книжок, навіть в обороні руських партикулярних інтересів, … але не менше певні факти, що русини-уніяти не зробилися поляками, писали по-руськи, не любили поляків і польського панування, а належність до унії не перешкоджувала їм бути й вільнодумцями, і українськими патріотами.[1] |
|||||
— Іван Франко |
Примітки
ред.- ↑ Суспільний статус староукраїнської (руської) мови у XIV-XVII століттях: мовна свідомість, мовна дійсність, мовна перспектива: монографія / І. Д. Фаріон. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2015. — С. 41.