Лепкий Богдан Сильвестрович

Богда́н Сильве́стрович Ле́пкий (Богдан Теодор Нестор Лепкий) (1872 — 1941) — український поет, прозаїк, літературознавець, критик, перекладач, історик літератури, видавець, публіцист, громадсько-культурний діяч, художник.

Лепкий Богдан Сильвестрович

Стаття у Вікіпедії

Роботи у Вікіджерелах

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

• Видиш, брате мій,
  Товаришу мій,
  Відлітають сірим шнурком
  Журавлі у вирій.
  Чути: кру! кру! кру!
  В чужині умру,
  Заки море перелечу,
  Крилонька зітру.

(«Журавлі», 1910)

• І починається нічна
  Хрестів і піль розмова,
  І сповідаються поля,
  А слухає діброва.

(«Сповідь землі», 1905)

• Мрії розвіяні і недомріяні,
  Радості бачені в сні,
  Квіти столочені, сльози розкочені
  Я переллю у пісні.

(«Мій спів», 1902)

• На розпутті хрест дрімає,
  На хресті ворона кряче,
  Осінь стернями блукає
  І за літом гірко плаче.

(«В'януть квіти…», 1902)

• Розжалобилася душа
  У смутках непомірних,
  Що збулась радості життя
  І що опущена сама
  Йде по полях безмірних.

(«Finalе», 1902)

• Ти криниця туги,
  Що в безмежний простір
  До добра і краси
  Підіймає мій зір.

(«Amorozo», 1902)

• Тихо, легко і спроквола
  Білий сніг паде, як з сита;
  Вже ціла земля довкола
  Ним прикрита.

(«Перший сніг», 1902)

Цитати про Богдана Лепкого

	Менш усього, наприклад, дбав про «голий патріотизм» великий май­стер історичного роману Богдан Лепкий, пишучи свою знамениту трилогію «Мазепа», а також повісті «З-під Полтави до Бендер», «Крутіж», «Орли», «Каяла», «Вадим». Він дбав насамперед про їхню мистецьку довершеність, глибину думки... [...] Трило­гія «Мазепа» – це цілий національний університет. — З лекції «Історична романістика та національна свідомість» (1995)
	— Роман Федорів

Джерела

• Тисяча цитат з українського письменства : збірник / упоряд. Ю. Луцький. — К.: Смолоскип, 1996. — 232 с. ISBN 1-889-240-04-4