Лепкий Богдан Сильвестрович

український поет, прозаїк, літературознавець, критик, перекладач, видавець, публіцист, громадсько-культурний діяч, художник
(Перенаправлено з Богдан Лепкий)

Богда́н Сильве́стрович Ле́пкий (Богдан Теодор Нестор Лепкий) (1872 — 1941) — український поет, прозаїк, літературознавець, критик, перекладач, історик літератури, видавець, публіцист, громадсько-культурний діяч, художник.

Лепкий Богдан Сильвестрович
Lepkiy.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Wikisource-logo.svg Роботи у Вікіджерелах
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

ЦитатиРедагувати

  • Видиш, брате мій,
    Товаришу мій,
    Відлітають сірим шнурком
    Журавлі у вирій.
    Чути: кру! кру! кру!
    В чужині умру,
    Заки море перелечу,
    Крилонька зітру.
(«Журавлі», 1910)[1]
  • І починається нічна
    Хрестів і піль розмова,
    І сповідаються поля,
    А слухає діброва.
(«Сповідь землі», 1905)[2]
  • Мрії розвіяні і недомріяні,
    Радості бачені в сні,
    Квіти столочені, сльози розкочені
    Я переллю у пісні.
(«Мій спів», 1902)[3]
  • На розпутті хрест дрімає,
    На хресті ворона кряче,
    Осінь стернями блукає
    І за літом гірко плаче.
(«В'януть квіти…», 1902)[4]
  • Розжалобилася душа
    У смутках непомірних,
    Що збулась радості життя
    І що опущена сама
    Йде по полях безмірних.
(«Finalе», 1902)[5]
  • Ти криниця туги,
    Що в безмежний простір
    До добра і краси
    Підіймає мій зір.
(«Amorozo», 1902)[6]
  • Тихо, легко і спроквола
    Білий сніг паде, як з сита;
    Вже ціла земля довкола
    Ним прикрита.
(«Перший сніг», 1902)[7]

ПриміткиРедагувати

  1. Тисяча цитат…, с. 200
  2. Тисяча цитат…, с. 164
  3. Тисяча цитат…, с. 183
  4. Тисяча цитат…, с. 163
  5. Тисяча цитат…, с. 210
  6. Тисяча цитат…, с. 92-93
  7. Тисяча цитат…, с. 163

ДжерелаРедагувати

  • Тисяча цитат з українського письменства : збірник / упоряд. Ю. Луцький. — К.: Смолоскип, 1996. — 232 с. ISBN 1-889-240-04-4