Бойко Віктор Сергійович


Віктор Сергійович Бойко (нар. 1948) — радянський і російський дослідник йоги, йоготерапевт.

Бойко Віктор Сергійович
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  •  

 Нема чого поневірятися по світу в пошуках учителів, потрібно розпізнавати якісну інформацію навколо, продуктивно мислити і діяти. Через якийсь час занять кожен сам зрозуміє, що є йога і що можна від неї отримати.

 

Незачем скитаться по миру в поисках учителей, нужно распознавать качественную информацию вокруг, продуктивно мыслить и действовать. Через какое-то время занятий каждый сам поймет, что есть йога и что можно от нее получить[1].

  •  

 Здатність до сумніву у адекватної людини завжди повинна бути активована та збережена (це не що інше, як сприяючий найкращій адаптації та виживанню нормальний рівень критичності, в тому числі і по відношенню до самого себе), але якщо говорити про довіру особисто мою до йоги, то тут пісня інша. У мене немає сумнівів в її актуальності (зростаючої в сучасних умовах) і користі. Після 35 років практики я вірю в неї абсолютно, оскільки достеменно знаю (насамперед — по собі), які її ефекти і можливості при грамотному і систематичному застосуванні.

 

Способность к сомнению у адекватного человека всегда должна быть активирована и сохранна (это не что иное, как способствующий наилучшей адаптации и выживанию нормальный уровень критичности, в том числе и по отношению к самому себе), но если говорить о доверии лично моем к йоге, то здесь песня иная. У меня нет сомнений в ее актуальности (возрастающей в современных условиях) и пользе. После 35 лет практики я верю в нее абсолютно, поскольку доподлинно знаю (прежде всего — по себе), каковы ее эффекты и возможности при грамотном и систематическом применении[2].

  •  

 ...коли не знаєш з чого все почалося, то все здається однаково цікавим, навіть те, що жодним чином до автентичної йоги не відноситься і не відносилося.

 

...когда не знаешь с чего все началось, то всё кажется одинаково интересным, даже то, что никаким боком к аутентичной йоге не относится и не относилось[3].

  •  

 ...я категорично заперечую проти того, щоб у процесі такого пошуку російська людина, рабськи копіюючи чужі звичаї і поведінку, перетворювався на кепську пародію на індуса! Це не відноситься до традиційної йоги, технологія якої позанаціональна і, будучи очищеною від метафізики і містики, блискуче працює...

 

...я категорически возражаю против того, чтобы в процессе такого поиска русский человек, рабски копируя чуждые обычаи и поведение, превращался в скверную пародию на индуса! Это не относится к традиционной йоге, технология которой вненациональна и, будучи очищенной от метафизики и мистики, блестяще работает...[4]

  •  

 Підхід у мене не матеріальний, але прагматичний: навіщо лізти в нескінченну символіку, до того ж мінливу від епохи до епохи і від школи до школи, якщо можна обійтися без цього? Базуючись на основних практичних принципах, яких зовсім небагато.

 

Подход у меня НЕ материальный, но прагматичный: зачем лезть в бесконечную навороченную символику, к тому же меняющуюся от эпохи к эпохе и от школы к школе, если можно обойтись БЕЗ этого? Базируясь на основных практических принципах, которых совсем немного[5].

  •  

 Розширення свідомості — поширений штамп типу "засіки Батьківщини". Ніби, як в загальному зрозуміло, а конкретно — ніфіга. Такі визначення спеціально вигадують, щоб з одного боку — справити враження, з іншого — ухилитися від конкретики.

 

Расширение сознания — расхожий штамп типа "закрома Родины". Вроде как в общем понятно, а конкретно — нифига. Такие определения специально придумывают, чтобы с одной стороны — произвести впечатление, с другой — уклониться от конкретики[6].

  •  

 Учитель — в тому числі і йоги (і життя, і чого завгодно) — лише засіб, який на якомусь етапі розвитку потрібний людям (окремій людині). Але якщо цей ЗАСІБ оголошує себе суттю, основою і метою — біда.

 

Учитель — в том числе и йоги (и жизни, и чему угодно) — лишь средство, которое на каком-то этапе развития нужно людям (отдельному человеку). Но если это СРЕДСТВО объявляет себя сутью, основой и целью, — беда[7].

  •  

 Езотерика — специфічна форма недоумства, наукоподібний ескапізм, вкрай небезпечний і шкідливий для будь-якого суспільства.

 

Эзотерика — специфическая форма слабоумия, наукообразный эскапизм, крайне опасный и вредный для любого общества[8].

Примітки

ред.