Бурдученко Інна Георгіївна
Бурдученко Інна Георгіївна (31 березня 1939, Чернігів, УРСР — 15 серпня 1960, Донецьк, УРСР[1]) — українська акторка.
Бурдученко Інна Георгіївна | |
Стаття у Вікіпедії |
Цитати
ред.«Хочу подарувати вам телевізор. Виберіть, який подобається. Вишлю гроші, а ви купіть самі». — у листі татові і мамі пообіцяла із першого гонорару, адже для звичайної радянської родини телевізор був великою розкішшю Інна Бурдученко. Згоріла зірка (1960 року) |
«У Сталіному знаходитимуся до 1 серпня. Дуже хочу всіх вас бачити. Скучаю! Лишень з’явиться вільний час, одразу приїду. У номері готелю буваю пізно ввечері, після 23-ої. Зателефонуйте, якщо не важко; дуже прошу.». — у листі татові і мамі про зайнятість, адже в розпалі стояв знімальний період стрічки “Так ніхто не кохав” Інна Бурдученко. Згоріла зірка (1960 року) |
«На Київській кіностудії імені О. П. Довженка знімався фільм “Так ніхто не кохав”. За сюжетом, комсомолка рятувала з палаючого барака перехідний червоний прапор, яким була нагороджена комсомольсько-молодіжна бригада. Сцена відповідальна і небезпечна, тому вирішено було знімати трьома апаратами з трьох точок і різними об'єктивами, що рівнозначно зйомці трьох дублів. Така обережність цілком виправдана - з вогнем не жартують. |
|||||
— Людмила Іванова в статті "Дорога наша людина", вміщеній 9 вересня 1960 року в центральній радянській газеті “Известия” |
Примітки
ред.- ↑ Інна Бурдученко — актриса з трагічною долею. Процитовано 11 березня 2013.