Бєланов Ігор Іванович
І́гор Іва́нович Бєла́нов (нар. 25 вересня 1960, Одеса) — радянський та український футболіст, нападник. Лауреат «Золотого м'яча» 1986 р. Віце-чемпіон Європи-1988. Володар Кубка кубків-1986. Заслужений майстер спорту СРСР (1986).
| Бєланов Ігор Іванович | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Цитати Ігора Бєланова ред.
Я вже дещо в політиці, адже є депутатом міської ради Одеси. Але у велику політику не збираюся. Мені це не подобається. Там є гидота й фальш. Політика — брудна справа. На полі ти бачиш суперника перед собою, а у політиці ти його не бачиш. Він тобі посміхається, але водночас, може тобі ножа у спину засунути. А футболістам й іншим спортсменам потрібно тримати своє ім’я. Потрібно іти своєю дорогою. Проте, якщо є змога, потрібно допомагати людям, відкривати школи[2]. |
Як людина, що присвятила багато років виступів у чемпіонаті СРСР, я, звичайно ж, зрадів перспективі створення об'єднаного турніру. Це не тільки ностальгія. У цьому змаганні ми мали можливість побачити найсильніші команди Росії і України, зовсім іншою була б боротьба. З таким складом учасників рівень футболу зріс би. Але в даному проекті є багато інших факторів: Росія і Україна — дві різні держави, що йдуть у футболі своїм шляхом. До того ж, одним з головних мінусів у специфіці спільного чемпіонату СНД є зменшення удвічі кількості власників путівок у Лігу чемпіонів і Ліги Європи. Кому, скажіть, хочеться перетворювати реальну перспективу грати в єврокубках на туманну? Це імідж клубу — ніякі гроші не замінять участь у великих міжнародних турнірах — таких як Ліга чемпіонів або Ліга Європи[3]. |
Ні, ніколи я не бігав 100 метрів. Сенс? Я ж не бігав в матчі від своїх до чужих воріт. На 50-60 метрах — так, був найшвидший. Якщо Рац, Яковенко та інші були витривалі — могли обігнати на коло-два, коли крос бігли, то моїм козирем була швидкість і ривок. Стартова у мене — просто божевільна. Якщо я перший стартував, шансів у захисників не було[4]. — Чи пробігав 100 метрів за 10,5 с. |
