Важа Пшавела
Важа Пшавела (грузин. ვაჟა-ფშაველა Справжнє ім'я Лука Павлович Радзікашвілі (грузин. ლუკა რაზიკაშვილი) *26 липня 1861 — †10 липня 1915) — грузинський письменник.
| Важа Пшавела | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Цитати
ред.- Будь орлом в бою, вірний брате мій,
Встали, як щити, гори голі,
Краще вмерти раз, аніж сто разів
Проклинать цей світ в неволі!
- (Голос із могили // С. 111)
- Орла побачив я в крові,
В бою з ним вороння чорніло.
Хотів він знятися до хмар,
Та до землі припало тіло,
Крило обвисло молоде
І зір застиг ошаленіло.
О, будь прокляте, вороння,
Що в час лихий його підсіло,
А то б від чорних ваших тіл
За вітром пір'я полетіло!
- (Орел // С. 65)
- Так будь же витязем в ці дні,
Де січа йде крута,
Поки душа горить в огні
І тіло зацвіта.
- (Дідів заповіт // С. 145)
- Хай погаснуть в небі зорі,
Сонце зайде в темінь ночі,
А для мене ще ясніше
Будуть сяять рідні очі!
А для мене ще палкіше
Запашать уста дівочі.
- (Пісня («Хто вродив тебе дівчино…») // С. 47)
- Чому ти плачеш, внуче мій,
А чи біда яка?
Топтать біду, ходити в бій —
Закони юнака.
- (Дідів заповіт // С. 145)
- Я і в тебе прошу, калино,
В тебе, ясеню — небокрай, —
Цю пастушку, оцю зорину
Не гаси і не ображай!
- (Пастушка // С. 38)
- Я слово кинув у народ,
…………………
Воно грізніше від царя,
На злотім троні веселіє,
Ховає в грудях заповіт,
Народну мрію і надію.
……………………
І я радію, що з пітьми
Це слово, бідне і затяте,
Прелютим ворогом прокляте,
Знайшло притулок між людьми.
- (Слово // С. 123)
Джерело
ред.- Важа Пшавела. Лірика / Пер. з грузинської Андрі Малишка. — К.: Дніпро, 1968. — 216 с.
