Вайнона Райдер
Вайнона Райдер ( англ. Winona Ryder, справжнє ім'я Вайнона Лора Горовіц (англ. Winona Laura Horowitz); народилась 29 жовтня 1971 року, Вінона, Міннесота, США) — американська кіноактриса українсько-єврейського походження.
| Вайнона Райдер | |
.jpg)
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Цитати про себе
ред.Моє життя і наполовину не таке божевільне, як його описують таблоїди.[1] |
Бути небездоганною – це чудово![1] |
Коли на мене кричать, я не плачу і не засмучуюсь, а навпаки — лютую.[1] |
Моя мати практикує буддизм. Я певною мірою теж. Принаймні твердо вірю в існування карми.[1] |
Я надто багато думаю. Дуже багато думаю наперед. Дуже багато думаю задом наперед. Дуже багато думаю в різні боки. Я думаю про все, і якщо це хоч десь існує, я, чорт забирай, вже подумала про це.[2] |
Бути знаменитістю — це бути міським сквером. Ти стаєш різновидом громадської власності.[2] |
Мати вади, жити безглуздо, падати, спотикатися - це нормально. Головне пам'ятати, що на твоє запитання, чому це відбувається саме зі мною, немає жодної секретної відповіді.[2] |
"Дивна" - ось яке слово я ненавиджу. Того, хто кличе мене дивною, я відстрілювала б на місці.[2] |
Не думаю, що можу вплинути хоч на когось, окрім себе самої.[2] |
Іноді нам усім доводиться дорослішати.[2] |
Мені подобається, коли мене називають хіпстером. А що це, до речі, таке?[3] |
Я знаю всі свої зморшки, особливо на лобі. У мене там уже ціла карта автошляхів намалювалася.[3] |
У район, де живу, з'їхалися, здається, моделі з усього світу. Надворі я почуваюся цирковою карлицею.[3] |
Цитати про чоловіків
ред.Джонні Депп - моє перше все: справжній поцілунок, секс, друг, коханий... Цілком достатньо, щоб він залишився в моєму серці назавжди. І начхати, якщо скажуть, що це банальність.[1] |
Люблю Аль Пачино. Ми обоє страждаємо безсонням і телефонуємо о другій годині ночі, щоб проговорити до світанку.[1] |
Не люблю надто дорослих чоловіків. У моєму особистому рейтингу Річард Гір навіть до двадцятки не входить.[1] |
Цитати про гроші
ред.Гроші вирішують безліч проблем, але до щастя жодного стосунку не мають.[1] |
Цитати про роботу
ред.Довгий час я соромилася того, що я актриса. Мені здавалося, що це дуже несерйозна професія.[1] |
Мені шкода Джулію Робертс. Божевільний успіх «Красуні» перетворив її з актриси на верстат для друкування грошей. Тепер найголовніше у кожному її новому фільмі – касові збори. Слава богу, що мені не треба нести такий тягар.[3] |
Коли мені виповнилося вісімнадцять, я посперечалася з Шоном Пенном. Він сказав: «Ставлю 500 доларів, що коли тобі стукне тридцять, тебе нудитиме від кар'єри актриси». Я все ніяк не зберуся зажадати від нього ці гроші.[3] |
Найстрашніша помилка в індустрії — почати виплачувати акторам по 20 мільйонів за фільм. Отут усе й закінчилося.[3] |