Вийти з мовчання
Вийти з мовчання. Деколоніальні змагання української культури та літератури ХХІ століття з посттоталітарною травмою — ця монографія польської дослідниці-славістки Аґнєшки Матусяк, в якій осмислюються деколоніальні змагання української культури, є необхідним поглядом «збоку», який власне творить потрібне в таких випадках багатопланове бачення проблеми[1].
Цитати
ред.Ганна: А теперка я Є, народилася наново, тепер я Воїн <...> хто стане мені на заваді — тому біда[2]. |
Парадоксальним чином <...> [посткомуністична] травма спровокувала також низку позитивних наслідків, у тому числі найважливіший: «примушення» українців перед постанням війни <...> до нового перевизначення ідентичності (колективної й індивідуальної), що відкриває перед українським суспільством можливість вийти на стежку усвідомленої деколонізації...[3] |
Дослідники, які здійснили часткові дослідження проблеми української травми на грунті суспільних наук, зверталися до інструментарію, виробленого західними науковими дискурсами, що стосувалися дослідження травми Голокосту... <...> Якщо ж мова про польські дослідження культурної травми, то їхню суть найкраще передають дослідницькі ініціативи, втілювані в рамках Центру дослідження дискурсів постзалежності[4]. |
Примітки
ред.Джерела
ред.- Аґнєшка Матусяк. Вийти з мовчання. Деколоніальні змагання української культури та літератури ХХІ століття з посттоталітарною травмою. — Львів: ЛА «Піраміда», 2020. — 308 с. — ISBN 978-966-441-637-2