Віто Корлеоне
Віто Корлеоне (іт. Vito Corleone) на прізвисько «Хрещений батько» та «Дон Корлеоне», справжнє прізвище Андоліні, (1891–1955) — головний герой роману Маріо П'юзо та однойменного кіно-блокбастеру «Хрещений батько» режисера Френсіса Копполи про мафіозний клан італійських американців Корлеоне «Хрещений батько» та однойменної екранізаці режисера Френсіса Форда Копполи.
Віто Корлеоне | |
Стаття у Вікіпедії |
Цитати
ред.Найперший обов'язок людини — залишатися живим. А вже потім випливає те, що люди називають честю[1]. |
Якщо ти проявляєш щедрість, то надай цій щедрості особисте забарвлення[1]. |
У день весілля дочки жоден сицілієць не може нікому відмовити в проханні. І жоден сицілієць не знехтує такою можливістю[1]. |
Якщо чоловік не став своїм дітям справжнім батьком, він не чоловік[1]. |
Я людина забобонна, соромно зізнатися, але що поробиш[1]. |
Один законник з портфелем у руках награбує більше, ніж сто невігласів із автоматами[1]. |
Ніщо мені так не чуже в цьому житті, як безтурботність. Жінки і діти можуть дозволити собі жити безтурботно, чоловіки — ні[1]. |
Завжди краще, якщо друг недооцінює твої гідності, а ворог — перебільшує твої недоліки[1]. |
Примітки
ред.