В сутінках

оповідання Івана Багряного

«В сутінках» — оповідання Івана Багряного, написане у 1927 році.

ЦитатиРедагувати

  •  

Старий дзвонар, він же й сторож, зрештою виліз. Був це кривий ченець Павлін. Як зачув, чого від нього хочуть, замотав злякано головою в дрібненьких кісках, продираючи заспані очі і шмаркаючи сизим носом.

  •  

Ігнат Соломонович здригнувся, коли вдарив дзвін, а коли вгледів, як летіли ошалілі громадяни села Бобрика — на полудрабках, охляп на конях, а, крім вершника з люшнею, ще був або хомут перекручений догори розмотаною супонею, або сідьолка збоку, — як мчали на возах і пішки старі й малі, баби й діди, покинувши печене й варене, з дому й з поля. Один промчав з косою й з мантачкою замиленим конем, на коні були, наритники і не було обротьки, вчепившись в холку.

  •  

Андрій стояв серед вигону біля стовпа і спокійно спостерігав баталію. Дивно, на кого вони так напирають. Вже й націю опреділили. Дивувався, доки не зрозумів, що вся ота стихія суне на нього, а зрозумів,— всередині щось йокнуло і защеміло.

  •  

При каганці в сільраді засідає дивний «трибунал» — кілька найзаможніших — хазяїв, що вдерлись на чолі з Сміяном, і вузлуватий, зляканий секретар сільради. З «начальства», як на гріх, нікого…

ДжерелаРедагувати

  • Багряний І. П. Тигролови: Роман та оповідання. — Київ: ЦК ЛКСМУ «Молодь», 1991. — 264 с.