Гальшка Острозька
Гальшка Іллівна (Єлизавета, Євдокія) Острозька (1539, Острог — 1582, Дубно) — княгиня, яка походила з давньоукраїнського князівського роду Острозьких, меценатка культури, засновниця Острозької академії.
Єлизавета (Гальшка) Острозька | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цитати
ред.…на шпитал і академію Острозскую, на монастир святого Спаса неподалік Луцка над рікою Стиром і на селі Дорогиню шест тисячей личби литовської[1] — «Заповіт княжни Гальшки Острозької» |
Про Гальшку Острозьку
ред.Доля вилила на цю жінку повну чашу скорботи. Не було в неї ні хвилини щастя.[2] |
|||||
— історик, сучасник Гальшки Островської |
Така краса народжується впродовж століть, здобуває собі славу подібно до генія, і пам’ять про неї зберігається у нащадків. Така краса — найвищий дар природи — може бути приводом і причиною великих і часто кривавих подій.[3] — «Княжна Острозька» |
|||||
Такая красота родится веками, приобретает себе славу, подобно гению, и память о ней сохраняется в потомстве. Такая красота — высочайший дар природы — может служить поводом и причиной великих и часто кровавых событий. | |||||
— Всеволод Соловйов |
Панно з вустами спілої вишні, |
|||||
— Іванна Голуб'юк |
Люди середньовіччя були зорієнтовані на відмолювання гріхів - вважалося, якщо даєш гроші на церкву, щоб за тебе молилися, то твоя душа може мати вічне спасіння. А вона ці гроші дає не на церкву - можливо її життя було настільки важким, що вона вважала, що за життя очистилася, і вирішила віддати гроші на таку неординарну для того часу справу.[5] |
|||||
— Кралюк Петро Михайлович |
Примітки
ред.- ↑ Заповіт княжни Гальшки Острозької 1579 р., березня 16. / Острозька давнина: Дослідження і матеріали. — Л., 1995. — Вип. 1. — С. 110–111.
- ↑ Гальшка Острозька - Чорна Княгиня. Нещасливі шлюби найбагатшої нареченої
- ↑ Вс. Соловйов «Княжна Острозька»
- ↑ Іванна Голуб'юк «Привид Гальшки Острозької»
- ↑ «Таємниця Чорної княгині: чаша скорботи»