Ганна Арендт (нім. Hannah Arendt) (14 жовтня 1906, Німеччина — 4 грудня 1975) — відома американська політологиня-теоретикиня. Її вважають однією з найважливіших мислительок двадцятого століття. Премія Ганни Арендт названа в її честь.

Ганна Арендт
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
 
У 1924 році
  •  

Війна стала розкішшю, яку можуть собі дозволити тільки малі нації[1]

  •  

Наприкінці нашого життя ми знаємо, що істинне тільки те, чому ми до останньої хвилини змогли зберегти вірність.[2]

  •  

Я не належу до кола філософів. Моя професія (якщо про таку взагалі можна говорити) — це політична теорія. Я анітрохи не відчуваю себе філософкою.[3]

  •  

Я прочитала Канта. Тут ви можете запитати: а чому ви читали Канта? Якимось чином переді мною постало питання: або я зможу займатися філософією, або накладу на себе руки. Не те щоб я не любила життя, ні! Справа була в тому, про що я говорила раніше, — в необхідності зрозуміти.[3]

  •  

Єврейська релігія — це національна релігія.[3]

  •  

Щоб керувати поведінкою своїх підданих, тоталітарному режиму потрібно однаково добре підготувати кожного і на роль жертви, і на роль ката.[4]

  •  

Рівність — результат організації суспільства. Ми не народжуємося рівними.[5]

  •  

В умовах тиранії набагато легше діяти, ніж думати.[5]

  •  

Кохання, на відміну від дружби, не витримує публічності.[5]

  •  

Прощення — запорука дії та свободи.[6]

  •  

Випадковість, що пронизує реальність, є саме те, що маси відмовляються визнати.[7]

  •  

Прогрес і стихійні лиха є лицьовою і зворотною стороною однієї й тієї ж медалі.[8]

  •  

Кожен кінець в історії неминуче приховує в собі новий початок.[8]

  •  

Не буває небезпечних думок; буває небезпечно думати.[8]

  •  

З політичної точки зору, раса — це не початок людства, а його кінець, не походження народів, а їх розпад.[8]

Примітки

ред.

Джерела

ред.
  • Найкращі афоризми / Упоряд. Г. Басюк. — Тернопіль: Яблуко, 2010. — 224 с. — ISBN 978-966-96873-1-9
  • Алоїз Принц. Ханна Арендт або Любов до світу. — Київ: Темпора, 2016. — 342 с. — ISBN 978-617-596-265-3