Ганна Сухоцька

Ганна Станіслава Сухоцька (пол. Hanna Stanisława Suchocka; 3 квітня 1946, Плешев, Польща) — польський політик, 5-й прем'єр-міністр Польщі в 1992—1993 роках під час президентства Леха Валенси. До вересня 2014 року лишалася єдиною жінкою, що колись обіймала цю посаду. Почесна президентка Венеціанської комісії.

Ганна Сухоцька

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

«Висновки Венеціанської комісії завжди позитивні у тому плані, що ми хочемо дати орієнтир на те, як країні рухатися далі й продовжувати реформувати законодавство відповідно до європейських стандартів. У цьому висновку йдеться лише про невеличку частину законодавства, а не про повну реформу судоустрою. Він дає відповідь на ті питання, що виникли у документах, котрі передували законопроєкту 3711. Тож Венеціанська комісія сконцентрувала свою увагу на дуже обмеженому колі пунктів загальної проблеми судоустрою в Україні». — про оцінку законопроєкту про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування в інтерв’ю DW Судова система України в лещатах корупції та політизації (14 жовтня 2020 року)

«Венеціанська комісія підготувала чимало висновків щодо системи судочинства в Україні і була залучена до її реформування, починаючи з середини 1990-их років. Одним з найважливіших було питання, як знайти збалансований спосіб призначення суддів, який міг би гарантувати незалежне судочинство. У середині 1990-их років Конституцією України була започаткована ВРП як головний орган, який займається призначенням суддів. Потім на нижніх рівнях звичаєвого права були створені інші органи, такі, як Вища кваліфікаційна комісія суддів. Проте Венеціанська комісія завжди наголошувала, що ВРП має бути головним органом в адмініструванні судоустрою, наголошуючи при цьому, що в українській судовій системі існує занадто багато органів, причетних до цього процесу. Але нам треба брати до уваги реалії життя в Україні. Члени Венеціанської комісії, доповідачі, чимало українських партнерів зауважували, що професійні якості деяких членів ВРП не відповідають вимогам, що серед них трапляються факти корупції. А Венеціанська комісія завжди наголошувала, що створення ВРП не є обов’язковим європейським стандартом. Проте обов’язковим є те, щоб ВРП складалася з доброчесних членів. Тільки за такої умови ця рада може бути автономною і незалежною». — про те, що має бути змінено у діяльності Вища рада правосуддя України (ВРП) для того, щоб вона справді просувала судову реформу, а не блокувала її? в інтерв’ю DW Судова система України в лещатах корупції та політизації (14 жовтня 2020 року)

«У жовтні минулого року після ухвалення закону "Про внесення змін до закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" робота Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) була зупинена. І це було, з теоретичної точки зору, хороше рішення. А з практичної - погане. Тому що тепер майже дві тисячі суддів не можуть розпочати роботу у судовій системі країни. Щоб вийти з цієї ситуації, необхідно здійснити кілька кроків. Спочатку треба перезапустити ВККС, а для цього потрібно створити відбіркову комісію за участі міжнародних експертів, яка допоможе обрати гідних членів ВККС. Потім має відбутися очищення ВПР. Наразі це повинні бути два незалежні автономні органи, але у майбутньому їхні відносини мають ставати тіснішими.». — про те, які відносини мають бути між ВРП і ВККС у інтерв’ю DW Судова система України в лещатах корупції та політизації (14 жовтня 2020 року)