Гейнце Микола Едуардович
Микола Едуардович Гейнце (1852–1913) — російський прозаїк, журналіст, драматург, адвокат.
| Гейнце Микола Едуардович | |
|
Цитати
ред. Як гнучка російська мова і як ламають її самі ж російські люди! |
|||||
Как гибок русский язык, и как ломают его сами же русские люди![1] |
«Наші сили при цьому з кожним днем збільшуються свіжими бадьорими військами. Любо-дорого дивитися на наших солдатиків, уродженців південних губерній, які наповняють своїми піснями долини Дашичао і Хайчена. Пісні ці підхоплює відлуння гір і, думається нам, долети їх відгомони до японців, вони налякалися б їх більше, ніж тріскотня батарей і свисту куль. То співає Русь могутня, непереможна.» |
|||||
«Наши силы между тем с каждым днём увеличиваются свежими бодрыми войсками. Любо-дорого глядеть на наших солдатиков, уроженцев южных губерний, оглашающих своими песнями долины Дашичао и Хайчена. Песни эти подхватывает эхо гор и, думается нам, долети их отзвуки до японцев, они устрашились бы их более, чем трескотни батарей и свиста пуль. То поёт Русь могучая, непобедимая.»[1] |
«Нема фортеці, яку не можна було б взяти, при відчайдушній хоробрості війська і при колосальній жертві людьми, але Порт-Артур побудований за останнім словом фортифікаційної науки і в цьому сенсі дійсно може бути названий неприступним. Це підтвердив такий військовий авторитет, як генерал Куропаткін, який оглядав його ще задовго до війни і на честь якого названий один з побудованих там люнетів.» |
|||||
«Нет крепости, которую нельзя было бы взять, при отчаянной храбрости войска и при колоссальной жертве людьми, но Порт-Артур построен по последнему слову фортификационной науки и в этом смысле действительно может быть назван неприступным. Это подтвердил такой военный авторитет, как генерал Куропаткин, который осматривал его ещё задолго до войны и в честь которого назван один из построенных там люнетов.»[1] |
«Але ось й Іркутськ. Безліч величезних кам'яних будинків, прямі, чисті, добре вимощені вулиці. У ньому 60.000 жителів, серед яких багато "сибірських крезів".» |
|||||
«Но вот и Иркутск. Множество громадных каменных домов, прямые, чистые, хорошо вымощенные улицы. В нём 60.000 жителей, среди которых много "сибирских крезов".»[1] |
Примітки
ред.
