Герцен Олександр Іванович

російський письменник, публіцист, філософ і революціонер

Олекса́ндр Іва́нович Ге́рцен (1812–1870) — російський письменник, публіцист, літературний критик, філософ, революціонер-демократ. Псевдонім — Іскандер.

Олександр Герцен
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  • Важких наук нема, є тільки важкі виклади.
  • Дружба повинна бути цупкою штукою, здатною пережити всі зміни температури і всі поштовхи тієї вибоїстої дороги, якою роблять свою життєву подорож ділові і порядні люди.
  •  

Любов і дружба — взаємна луна: вони дають стільки, скільки беруть.

 

Любовь и дружба — взаимное эхо: они дают столько, сколько берут[1].

 
 
Ця цитата була обрана цитатою дня 6 квітня 2016 року.
  • Людина, яка дійшла до усвідомлення своєї гідності, чинить по-людськи тому, що їй так чинити природніше, легше, властивіше, приємніше, розумніше.
  •  

Ми зовсім не лікарі — ми біль.

 

Мы вовсе не врачи — мы боль[1].

  • Нічого не робиться саме собою, без зусиль і волі, без жертв і праці. Воля людська, воля однієї твердої людини — надзвичайно велика.
  • Перша любов тому така запашна, що вона забуває розходження статей, що вона жагуча дружба.
  •  

Консерватизм, який не має іншої мети, крім збереження застарілого status quo, так само руйнівний, як і революція. Він знищує старий порядок не спекотним вогнем гніву, а на повільному вогні маразму.

 

Консерватизм, не имеющий иной цели, кроме сохранения устаревшего status quo, так же разрушителен, как и революция. Он уничтожает старый порядок не жарким огнем гнева, а на медленном огне маразма[2].

  •  

Герцен передбачав, що символом майбутньої Росії може стати «Чингізхан із телеграфом», Бухарін нібито назвав Сталіна «Чингізханом із телефоном». Відповідно Гітлера можно назвати «Чингізханом із газовими камерами». Голокост був би неможливим без технологічного проґресу...[3]

  Ярослав Грицак

Примітки

ред.

Джерела

ред.