Герман Гессе

Герман Гессе (нім. Hermann Hesse; 1877–1962) — німецький і швейцарський письменник. Лауреат Нобелівської премії з літератури (1946).

Герман Гессе

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

«Нарцис і Ґольдмунд» (1930)

	Не завжди власні бажання вирішують долю і покликання людини, є щось інше, наперед визначене.
	Nicht immer sind es die eigenen Wünsche, die das Schicksal und die Bestimmung des Menschen entscheiden, es gibt etwas anderes, das vorbestimmt ist.

	Я стану, гадаю, монахом, стану священником, настоятелем, а може й аббатом. Я думаю так не тому, що хочу цього, Я не прагну посад. Але вони будуть покладені на мене.
	Ich werde wohl, denke ich, Mönch werden, Priester, Abt, vielleicht auch Abt. Ich denke das nicht, weil ich es will. Ich strebe nicht nach Ämtern. Aber sie werden mir auferlegt werden.

	Наша мета полягає не в тому, щоб перейти один в одного, а щоб один одного пізнати, бачити в іншому і вчитися шанувати в ньому те, ким він є: протилежністю й доповненням іншого.
	Unsere Zielsetzung besteht nicht darin, in einander überzugehen, sondern einander zu erkennen, im anderen zu sehen und zu lernen, im anderen das zu schätzen, was er ist: das Gegenteil und die Ergänzung des anderen.

• Серйозно я сприймаю в тобі те, що вважаю суттєвим і необхідним. Навіщо ти хочеш бачити, що власне твоїм думкам надають особливої ваги, коли в тебе так багато інших обдарувань?

(Нарцис і Ґольдмунд / Пер. Іван Герасим // Всесвіт. — С. 42)

• Ти не вчений і не монах — вченого чи монаха можна зробити і з простішої породи. Тобі здається, що ти порівняно зі мною не такий вчений, не так майстерно мислиш логічно, ти замало побожний. О ні, проте мені здається, що ти замало є самим собою.

(Нарцис і Ґольдмунд / Пер. Іван Герасим // Всесвіт. — С. 43)

• Тим, хто не спить, я назива. такого, хто розуміє й усвідомлює себе самого, свої найглибинніші, безтямні сили, потяги та слабості і вміє з ними рахуватися. Навчитися тобі цього — це і може бути сенсом твоєї зустрічі зі мною. У тебе, Ґольдмунде, дух і природа, свідомість і світ уяви дуже далекі одне від одного. Ти забув своє дитинство, воно домагається тебе із глибин твоєї власної душі. І воно змушуватиме тебе страждати, аж поки ти його не почуєш.

(Нарцис і Ґольдмунд / Пер. Іван Герасим // Всесвіт. — С. 43)

• Натури подібні дотебе, оті із сильними та ніжними почуттями, люди натхненні, мрійники, поети, закохані, вони майже завжди переважають нас, людей учених. Ваше походження — від матері. Ви живете сповна, вам дано силу любові і вміння переживати. Ми, люди духу, хоча часто й здається, що вказуємо вам дорогу та керуємо вами, на повну не живемо, ми живемо ніби на висушеній землі.

(Нарцис і Ґольдмунд / Пер. Іван Герасим // Всесвіт. — С. 44)

• Мислення з уявленнями не має нічого спільного. Воно відбувається не в образах, а в поняттях і формулах. Власне там, де зупиняються образи, починається філософія.

(Нарцис і Ґольдмунд / Пер. Іван Герасим // Всесвіт. — С. 127)

• Для нас, послідовників Арістотеля і святого Томи, найвище з усіх понять — це досконале буття. Досконале буття — це Бог. Все інше, що існує, існує лише наполовину, лише частково, воно у процесі становлення, воно різнорідне, склідається зі спроможностей. Бог натомість не різнорідний тип, він — щось одне, у нього немає якихось спроможностей, він цілком і повністю є дійсністю. А ми — минущі, ми стараємося, ми — спроможності, для нас не існує довершеності, не існує повного буття. Але там, де ми робимо крок від потенції до дії, від спроможності до здійснення, ми беремо участь у справжньому бутті, ми стаємо на якусь крихту подібнішими до досконалого, до божественного. Це й означає здійснити себе. Ти ж повинен знати цей процес зі свого власного досвіду. Адже ти митець і створив чимало фігур. Коли тобі одна з таких фігур справді вдалася, коли ти образ людини звільнив від випадковостей і привів до чистої форми — тоді ти як митець зробив дійсним цей людський образ.

(Нарцис і Ґольдмунд / Пер. Іван Герасим // Всесвіт. — С. 128)

• Чисте мислення, вправляти яке і навчати якого є моїм завданням, вимагає певного захисту від зовнішнього світу.

(Нарцис і Ґольдмунд / Пер. Іван Герасим // Всесвіт. — С. 128)

• Немає ніякого потойбічного світу. Засохле дерево мертве назавжди, замерзлий птах ніколи не повернеться до життя, так само й людина не повернеться, коли померла.

(Нарцис і Ґольдмунд / Пер. Іван Герасим // Всесвіт. — С. 140)

• Бог погано створив світ, нам не треба Його вихваляти, та Йому не дуже й важливо, чи я Його прославляю чи ні. Погано Він створив світ.

(Нарцис і Ґольдмунд / Пер. Іван Герасим // Всесвіт. — С. 140)

• Без матері не можна любити. Без матері не можна померти.

(Нарцис і Ґольдмунд / Пер. Іван Герасим // Всесвіт. — С. 142)

Інші цитати

• Життя кожної людини є шлях до самої себе.
• Коли ненавидиш когось, ти ненавидиш у цій особі щось таке, що є і в тобі. Те, чого нема в нас самих, нас не хвилює.
• Краще терпіти зло, ніж чинити його.
• Не існує реальності іншої, ніж та, що в нас самих.
• Творіння мистецтва набагато надійніші й довговічніші, ніж творіння сили, і переживають їх на цілі тисячоліття.
• Істина повинна бути пережитою, а не вивченою.

Кожна людина вважає страждання, що випали на її долю, найвеличнішими.

Див. також

• Гра в бісер
• Сіддхартха (роман)
• Степовий вовк (роман)

Література

• Гессе, Герман. Нарцис і Ґольдмунд: Роман / Пер. з нім. Іван Герасим // Всесвіт. — 2011. — 5/6. — С. 25-142.
• Гессе, Герман. Сіддхартха: Повість; Степовий вовк: Роман / Пер. з нім. Олекси Логвиненка та Євгена Поповича. — К.: Молодь, 1992. — 256 с.