Гомін, гомін по діброві

«Гомін, гомін по діброві» — твір із циклу козацьких пісень, в якому передано розпач і біль матері, що виряджає сина.

Цитати

Гомін, гомін по діброві, Туман поле покриває, Мати сина виряджає:

Мене, мати, турки знають, Вони мене не займають, Вони мені коня дадуть.

Мати сина завертає: «Вернись, синку, додомоньку, Змию, зчешу головоньку Та постелю постеленьку.»

Мене, мати звірі знають, — Як я іду — утікають.

Мене, мати огні знають, — Як я іду — потухають.

Джерела

• О.М. Авраменко. Українська література//Підручник для 7 класу. — К.: Грамота, 2016. — С. 9 — ISBN 978-966-349-516-3.