Джеймс-Ґо́рдон Бра́ун (англ. James Gordon Brown; народився 20 лютого 1951 року, Гіффнок) — 74-й прем'єр-міністр Великої Британії і лідер Лейбористської партії (2007—2010). Колишній міністр фінансів (1997—2007), член Палати громад парламенту з 1983 року. Давній соратник і в той же час суперник Тоні Блера, Браун змінив його на посаді Першого Міністра Сполученого Королівства 27 червня 2007 року.

Гордон Браун
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати про себе

ред.
  •  

Коли я піду зі свого посту, я хотів би присвятити себе благодійності.[1]

  •  

Я згоден, що у плані подачі себе мені є над чим працювати. У мене є свої сильні сторони, але й слабкі теж.[1]

Цитати про роботу на посту прем'єр-міністра Великої Британії

ред.
  •  

Уряд, який я очолю, належить вам. Я віддано працюватиму для вас. Я робитиму все, що у моїх силах. Я готовий, готовий вам служити.[2]

  •  

Ми можемо водночас будувати і житло, і нові громади, можемо об’єднати звичайні види опалення й електрики із широким спектром екологічних заходів, включно з досконалішою системою громадського транспорту, з велосипедними доріжками. Це дозволить підвищити якість життя в наших нових будинках, нових містах. Це те, що стоїть за пропозицією створення екоміст.[3]

  •  

Я не призначатиму вибори. У мене є бачення змін у Британії, і я хочу показати людям, як в уряді ми це реалізуємо.[4]

  •  

Так, ми могли б провести вибори щодо компетенції, і я сподіваюся, що люди зрозуміли б, що ми діяли компетентно, але я хочу показати людям, яке у нас бачення майбутнього цієї країни у сфері житла, охорони здоров’я та освіти.[4]

  •  

Протягом літніх місяців нам доводилося мати справу з кризами, з ящуром, з тероризмом, з повенями, у нас були фінансові кризи.[4]

  •  

І я хочу отримати шанс на наступному етапі свого прем’єрства розробити та показати людям політику, яка матиме величезне значення та змінить всю країну.[4]

  •  

Я вважаю, що важливо, щоб ми продовжували справу змін у цій країні, тому що люди дійсно хочуть змін, і я реагую на цей запит.[4]

Цитати про Путіна

ред.
  •  

2006 року мене посадили на низький стілець, коли я вперше зустрівся з президентом РФ. Так, щоб я дивився на нього знизу вгору. Він доволі низького зросту й носить ці підвищені підбори.[5]

  •  

Тому, коли деякі люди стверджують, що Путін змінився чи став агресивнішим лише зараз, то можу сказати, що він був агресивний ще тоді. Він погрожував мені.[6]

Цитати про Україну

ред.
  •  

Якщо не надіслати чіткого сигналу зараз, ми зіткнемося з агресією в інших країнах, яка також може залишитися безкарною.[7]

  •  

Ми повинні діяти швидко, щоб переконати народ України, що ми готові щось робити, а не просто говорити, і ми повинні дати зрозуміти путінським спільникам, що зашморг затягується. Якщо вони не дистанціюються від путіна, їм загрожує кримінальне переслідування і в'язниця.[7]

  •  

Ми закликаємо уряд України припинити подальші переслідування Юлії Тимошенко й інших політичних опозиційних лідерів. У той час, як два представники колишнього уряду Тимошенко були звільнені цього року, ми стурбовані тим, що офіс генерального прокурора далі порушує додаткові справи проти пані Тимошенко та пана Луценка.[8]

  •  

Коли я був в Україні на початку цього року, я повторював про нашу стурбованість з приводу політично мотивованого переслідування лідерів опозиції. Такі судові справи підривають демократію і демократичні цінності, призводять до ризику вкорінення самоцензури в ЗМІ і перешкоджають активності громадянського суспільства через страх переслідування. Вони також стають каменем спотикання в наших двосторонніх відносинах, а також у прагненні України стати по-справжньому демократичним суспільством.[8]

  •  

Ми нетерпляче очікуємо спільної роботи з Україною, щоб підтвердити те, що ОБСЄ залишається потужною силою для захисту демократії, прав людини і верховенства права в Європі та Центральній Азії.[8]

Цитати щодо війни в Іраку

ред.
  •  

Найважче рішення з усіх – це рішення йти на війну. Я вважаю, що ми зробили правильне рішення, керуючись правильними мотивами.[9]

  •  

Рішення, яке я повинен був прийняти, полягало в тому, що, зважаючи на історію Саддама, зважаючи на використання ним хімічної зброї, зважаючи на понад один мільйон смертей, що лежать на його совісті, зважаючи на десять років порушення резолюцій ООН, чи могли ми прийняти на себе ризик того, що ця людина відновлює свою збройну програму.[10]

Джерела

ред.

Примітки

ред.