Гребенюк Віктор Іванович
Гребеню́к Вíктор Івáнович, псевдонім Брат Вíктор (*29 вересня 1959, Луцьк) — український літератор, член Спілки християнських письменників України.
| Гребенюк Віктор Іванович | |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Цитати ред.
Після занепаду метрополії внаслідок монголо-татарської навали зміцніла із часом Московія перебрала і нашу назву (Рóсіа грецькою означає Русь), і свою мову оголосила великорусской (Макро Росіа по-грецьки означало «некорінна, колонізована Русь», подібно як Макро Еллада — це колонії корінної Греції, Мікро Еллади). Згодом наша нова інтелігенція за таких умов, керуючись, безумовно, патріотичними переконаннями («Геть від Москви!»), взялася вичищати рідну мову від справжніх, а часто і від гаданих росіянізмів, заміняючи їх новотворами, полонізмами та германізмами, іншими запозиченнями. — «То ніякі не русизми», або Пора забирати позичене [1] |
Давньоукраїнський і новоукраїнський пласти нашої живої мови мають мирно співіснувати. Час повертати своє, рідне. — «То ніякі не русизми», або Пора забирати позичене [1] |
Нині під виглядом розширення прав і свобод західне суспільство цивілізаційно вироджується, морально деградує, ба навіть скочується до диктатури. Адже диктатура — це завжди влада меншості над більшістю. — Єврокохання[2] |
Втрачаючи християнські основи життя, європейські народи втрачають власну ідентичність. Тим часом нове населення цих країн — мусульмани — свою ідентичність, передусім релігійну, всіляко плекають. — Євросоюз. Нам туди?[3] |
Примітки ред.
- ↑ а б Віктор Гребенюк. То ніякі не русизми», або Пора забирати позичене. Процитовано 20.10.2021.
- ↑ Віктор Гребенюк. Єврокохання. Процитовано 20.10.2021.
- ↑ Віктор Гребенюк. Євросоюз. Нам туди?. Процитовано 20.10.2021.
