Квітка-Основ'яненко Григорій Федорович
Григо́рій Фе́дорович Кві́тка-Основ'я́ненко (18/29 листопада 1778, с. Основа біля Харкова — 8/20 серпня 1843) — український прозаїк, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Григорій Квітка-Основ'яненко | |
Стаття у Вікіпедії | |
Роботи у Вікіджерелах | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Пан Халявський
ред.(…) ніщо так людині не потрібне, як здоров'я; з ним можна все й багато їсти; а ївши все, піддержуєш своє здоров'я. Пиріг зроблено, щоб вмістилася начинка, а начинка присмачує пиріг; так і людина з своїм шлунком. Науки ж — це справжні «глисти»: виснажать і схудять людину, хоч викинь її потім[1] — слова матері Трохима Халявського |
|||||
Ця цитата була обрана цитатою дня 20 серпня 2016 року.
|
Ну як же не хвалити старовини? Чудна річ, як то все було досконаліше![2] — Трохим Халявський |
Прекрасне правило доміне Галушкинського: коли люди, розумніші за тебе, вже близькі до того, щоб викрити твоє незнання, так напусти їм туману, і ти найпростішою пропозицією спиниш їх, одвернеш від предмету й змусиш припускати в тебе більше знань, ніж оних буде в тебе наявно. Дякую Platon’ові, Ciceron’ові, Socrat’ові. Вони прикрили моє невігластво, і — будь я гунстват, якщо згодом не будуть мене в таких випадках наслідувати, щоб за недоумством сховати своє невігластво[3] — Петрусь Халявський |
Припустімо, що я замолоду проковтнув усю премудрість, навчений усього любісінько, достойний усіх учених ступенів. Та, вийшовши в світ, скажіть, будь ласка, коли й на що придадуться вам науки? Жити своїм домом у господарстві, на полюванні — скажете? Тут їх зовсім не спитають. Коли женитися — тим більше. Хоч проковтни всю халдейську премудрість, а єгипетською закуси, однаково не розпізнаєш вдачі твоєї нареченої до шлюбу і потім не пристосуєшся до примх, коли вона стане жінкою твоєю. [4] — роздуми Трохима Халявського |
Ти й так від природи дурненький, а як навчишся всякої премудрості, то й зовсім здурієш[5] — «Вікопомний вислів! Його слід би написати золотими літерами на публічному стовпі кожного міста. Додержуючись його, скільки молодиків від дверей школи повернулися б пристойно мислячими й достойно б жили: а то, не маючи власного розуму й поринувши в безодню премудрості, але зрозумівши її криво, гублять потім себе й розбещують інших»[5][6] |
…як світ міняється!.. В усьому що не є: і в освіті, і в поводженні, і в смаку, і в політиці, так що не встигнеш придивитися до чогось, глянь — уже знову нове[7] — роздуми Трохима Халявського |
Про Квітку-Основ'яненка
ред.А ти, батьку, |
|||||
— Т. Шевченко «До О снов’яненка»; Х-ХІІ 1839, С.-Петербург |
Примітки
ред.- ↑ Квітка-Основ'яненко, 1966, с. 89
- ↑ Квітка-Основ'яненко, 1966, с. 81
- ↑ Квітка-Основ'яненко, 1966, с. 106
- ↑ Квітка-Основ'яненко, 1966, с. 88 —89
- ↑ а б Квітка-Основ'яненко, 1966, с. 73
- ↑ роздуми племінника Трохима Халявського щодо слів матінки дядька
- ↑ Квітка-Основ'яненко, 1966, с. 5
Джерела
ред.- Г. Ф. Квітка-Основ'яненко.. Пан Халявський; Конотопська відьма. — Київ: Дніпро, 1966. — 303 с.