Грищенко Костянтин Іванович

Костянти́н Іва́нович Гри́щенко (28 жовтня 1953, Київ, УРСР) — український політик і дипломат, віце-прем'єр-міністр України (2012—2014), міністр закордонних справ України (2003—2005, 2010—2012).

Грищенко Костянтин Іванович

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

«Правоохоронні та контрольно-ревізійні органи України вже дали свої висновки діяльності попереднього уряду і особисто екс-Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко. Результати перевірок та слідчих дій підтвердили наявність ознак службових зловживань у деяких сферах державної діяльності, якими на той час керували міністри та високопосадовці, призначені в уряд саме за квотою БЮТ. Цим і тільки цим можна пояснити висунення їм звинувачень, оскільки до міністерств, очолюваних у свій час представниками інших політичних сил тодішньої владної коаліції, наскільки я знаю, претензій у Генеральної прокуратури немає. Щодо Юлії Тимошенко можу зазначити, що вона як глава уряду свого часу відповідала не за якусь окрему галузь – економіку, митницю чи закупівлю газу,– а за усю країну в цілому, саме тому на ній лежить подвійна відповідальність за ті чималі прорахунки, які завдали нашій державі величезних збитків у важкі часи світової фінансової кризи. Тимошенко продовжує завдавати шкоду Україні, звинувачуючи її нинішнє керівництво з усіх трибун у всіх смертних гріхах, чим псує наш міжнародний імідж ситуацією задля того, щоб збільшити свої власні рейтинги і не потрапити у політичну маргінальну площину. Але при цьому вона продовжує завдавати шкоду Україні, звинувачуючи її нинішнє керівництво з усіх трибун у всіх смертних гріхах, чим псує наш міжнародний імідж. І навіть попри те, що Тимошенко є фігурантом кримінальної справи, слідчі Генпрокуратури випускають її за межі держави та дозволяють вільно пересуватися Європою, де вона знову і знову продовжує паплюжити уряд і Президента, перебуваючи у ролі «ображеної та гнаної». За свої вчинки будуть відповідати всі: і колишні, і нинішні міністри та високопосадовці, а тому Юлія Володимирівна не є винятком». — про факт висунення звинувачень значній кількості представників колишнього уряду Юлії Тимошенко в інтерв'ю чеському щоденнику «Lidové noviny» Костянтин Грищенко: «За свої вчинки будуть відповідати всі: і колишні, і нинішні міністри...» (8 квітня 2011 року)

«Обранням Віктора Януковича на найвищу державну посаду український народ висловився також і за зміну курсу на набуття членства у НАТО, про що було чітко зазначено у передвиборній програмі нинішнього глави. Наразі Україна на законодавчому рівні відмовилася від вступу у НАТО. Це рішення було ухвалене народом України, його ухвалила Верховна Рада України у законі України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», який визначає статус України як європейської позаблокової країни. У той же час закон підтверджує наш намір і в майбутньому брати активну участь в удосконаленні європейської системи колективної безпеки та розвивати конструктивне партнерство з НАТО. Готовність НАТО продовжувати та розвивати партнерство з Україною також підтверджена у новій Стратегічній концепції Альянсу, ухваленій на Лісабонському саміті цієї організації 19-20 листопада 2010 року. У контексті розвитку конструктивного партнерства з НАТО Україна надає пріоритетного значення збереженню динаміки політичного діалогу та практичного співробітництва, виконанню чинних програм і проектів, продовженню внутрішньодержавних реформ у рамках реалізації Річних Національних Програм при експертній та ресурсній допомозі Альянсу, взаємодії у підтриманні міжнародного миру та безпеки, протидії новим викликам і загрозам, співпраці у невійськовій сфері. Не менш важливим для нас є співробітництво з Альянсом у невійськовій сфері, наприклад у рамках програми НАТО «Наука заради миру та безпеки». Це стосується, перш за все, таких напрямів, як високі технології, захист навколишнього середовища, реагування на надзвичайні події невійськового характеру. Ми продовжимо активну співпрацю з Альянсом, але як партнери, а не повноправні члени цього об’єднання». — про ставлення Президента Віктора Януковича до питання про вступ до НАТО в інтерв'ю чеському щоденнику «Lidové noviny» Костянтин Грищенко: «За свої вчинки будуть відповідати всі: і колишні, і нинішні міністри...» (8 квітня 2011 року)

«Ми і зараз симпатизуємо Грузії, оскільки вона є і буде нашим другом і важливим партнером. Україна виступає за територіальну цілісність Грузії, про що неодноразово заявляла з усіх світових трибун. Ми засуджуємо будь-які силові методи вирішення територіальних суперечок між Тбілісі і Москвою і виступаємо виключно за правове врегулювання цього конфлікту. Україна не буде визнавати «бунтівні республіки» і вважає їх невід’ємною частиною Грузії, оскільки вони визнані такими світовим співтовариством. Щодо ГУАМ, то хотів би зазначити, що ми маємо намір значно активізувати потенціал та «коефіцієнт корисної дії» цього важливого для нас міждержавного об’єднання, особливо у світлі посилення економічних та культурних зв’язків між його членами. Тому відповідь на Ваше питання є ствердною: так, я вважаю ГУАМ перспективним проектом, який має значний, поки що не повністю використаний потенціал». — про ставлення української дипломатії до Грузії, а також Абхазії та Південної Осетії - фактично окупованих Росією в інтерв'ю чеському щоденнику «Lidové noviny» Костянтин Грищенко: «За свої вчинки будуть відповідати всі: і колишні, і нинішні міністри...» (8 квітня 2011 року)

«Україна, як я вже зазначав, не коментує політичні режими інших, особливо сусідніх з нею держав. З Білоруссю нас пов’язують давні братерські та дружні відносини, спільна історія, культура та спорідненість наших народів. Події президентських виборів у цій країні продемонстрували проблеми у діалозі між білоруською владою та опозицією, і Україна бажала б бачити ці дві сторони за столом переговорів, а не на закривавлених майданах та площах з міліцейськими кордонами. Українська сторона безпосередньо, при контактах із білоруською владою, доводить до офіційного Мінська відповідні сигнали. Зокрема, 25 березня цього року у Мінську відбулась моя робоча зустріч із главою зовнішньополітичного відомства Республіки Білорусь Сергієм Мартиновим. Ми закликали білоруське керівництво гарантувати захист законних прав опозиційних політиків та усіх затриманих під час акцій протесту, а також забезпечити неупереджене й справедливе правосуддя над тими, хто, на думку офіційного Мінська, спробував здійснити «державний заколот». Україна усіляко сприятиме утвердженню демократичних цінностей як у себе вдома, так і у сусідніх з нею державах. Звичайно, ми повністю поділяємо стурбованість міжнародного співтовариства щодо внутрішньополітичної ситуації в Білорусі після президентських виборів. Проте, на відміну від багатьох членів міжнародної спільноти, ми спілкуємось із нашими білоруськими партнерами не через ЗМІ, а напряму. Україна займає принципову позицію в контексті розвитку діалогу Білорусі з Заходом. Ми завжди наполягали на важливості збереження політичного діалогу. Адже, як показав час, ізоляція Білорусі є контрпродуктивною. Офіційний Київ намагається позиціонувати себе як «міст» між Брюсселем та Мінськом. Ми готові надати максимальне політико-дипломатичне сприяння для вирішення всіх проблемних питань шляхом діалогу». — про те, що Білорусь після президентських виборів повернулась до режиму жорсткої диктатури в інтерв'ю чеському щоденнику «Lidové noviny» Костянтин Грищенко: «За свої вчинки будуть відповідати всі: і колишні, і нинішні міністри...» (8 квітня 2011 року)

«Так, дійсно, Україні та Польщі випала честь приймати цю визначну спортивну подію разом, у тандемі, і ми тісно співпрацюємо з нашими польськими колегами для того, щоб зробити проведення чемпіонату максимально видовищним та цікавим для гостей із усього світу. Україна витрачає десятки мільярдів доларів на розбудову інфраструктури для проведення Євро-2012 у Харкові, Львові, Донецьку та Києві: будуються стадіони, готелі, реконструюються аеропорти, магістралі, йде активна, масштабна робота задля того, щоб гості наступного року змогли оцінити наш сервіс та гостинність. Чеські вболівальники, я переконаний, обов’язково відвідають Україну та відчують розпал спортивних пристрастей, які характерні для фанів футболу, особливо такого високого рівня. Попри скепсис деяких європейських держав щодо спроможності України гідно провести цей чемпіонат, хочу запевнити, що ми знаємо, як зробити все найкращим чином, у чому ви переконаєтеся за рік». — про проведення Україною та Польщею Євро-2012 в інтерв'ю чеському щоденнику «Lidové noviny» Костянтин Грищенко: «За свої вчинки будуть відповідати всі: і колишні, і нинішні міністри...» (8 квітня 2011 року)

«У політичного керівництва Росії вже тривалий час зміцнювалося переконання, що будь-хто в Україні, яке б не було прізвище у цього керівника, яку би політичну силу він не очолював, він апріорі не підходить для РФ з точки зору побудови відносин між Москвою як центром, на який мають орієнтуватися всі пострадянські держави». — про те, як Путін тиснув на Януковича в інтерв'ю «Главкому» Костянтин Грищенко: У нас є збройний конфлікт, який підтримується Росією, і світова спільнота з цим згодна (17 жовтня 2014 року)

«Я не знаю, що у нас є. Якщо хтось мені зможе мені пояснити що у нас є, буду вдячний. Якщо є війна, то тоді можуть бути переговори про мир, про припинення вогню. І відповідним чином вибудовується переговорний процес. Якщо у нас громадянська війна, то тоді до чого взагалі якась розмова з третьою стороною? Але ж ми однозначно розуміємо, це – не громадянська війна. У нас є збройний конфлікт, який заохочується і підтримується Росією, і світова спільнота із цим згодна». — про оцінку вторгнення військ рф на схід України в інтерв'ю «Главкому» Костянтин Грищенко: У нас є збройний конфлікт, який підтримується Росією, і світова спільнота з цим згодна (17 жовтня 2014 року)

«Звісно, що на той момент мало хто вважав, що Росія перейде ту межу, яка призведе до сьогоднішньої трагедії, війни і протистояння не тільки з Україною, а й з усім Заходом. Раціонально передбачити таке було складно, бо такий сценарій не дає Росії нічого позитивного в розрізі досягнення звичайних для сучасних країн цілей – зростання добробуту, збільшення своєї ваги в міжнародних відносинах, просування своїх культурологічних програм… Навпаки – усе тільки згортається і проголошені цілі не досягаються. У Росії відбувся процес зміни наративу як успішної країни, що стала членом «Великої вісімки», до посилення відчуття образи за зникнення Радянського Союзу й уявного приниження Заходом Росії. Перші ознаки цієї метаморфози – чеченські війни (особливо Друга чеченська), війна в Грузії, коли в Кремлі виникло відчуття, що бажання реваншу можна реалізувати через неспроможність Заходу його зупинити. Саме це підштовхнуло до пошуку силових рішень у різних сферах. Дуже багато хто сподівався, що російські олігархи (які, щоправда, припинили до того часу бути олігархами у класичному розумінні) будуть впливати на політичну верхівку, бо конфронтація їм невигідна, і це зупинить такий розвиток подій. Але система влади в Росії базується на тому, що всі мають підкорятися і йти тим шляхом, який визначає одна людина чи дуже невелика група з наближеного оточення. Тому надія на олігархів не спрацювала. Не треба забувати, що сама Росія була активним учасником руйнації Радянського Союзу, хоча її нинішні очільники через це дуже страждають. Згадую, як у 90-х на переговорах щодо проведення кордонів один із російських очільників прикордонної служби казав: «Який кордон? У мене ж мама в Чернігівській області». Це їм не подобалось, але делімітацію кордону з РФ на суходолі ми провели, і більшість росіян була готова жити в нових реаліях. А те жахіття, що ми маємо сьогодні, готувалося після цього ще тривалий час». — про свідчення, що війна готувалася Кремлем кілька років та чи особисто відчував це, коли працював міністром і послом, що до цього може дійти в інтерв'ю «Главкому» Ексглава МЗС Костянтин Грищенко: Треба віддати належне Зеленському – такого рівня політика Україна не мала (27 червня 2023 року)

«Це має бути комплексний аналіз і не суто політичний. З того, що я спостерігав під час візитів високого рівня, Путін не був абсолютно категоричним у своїх вимогах. Пошук компромісів відбувався, зокрема, і на його рівні. Але зараз його ізоляція від зовнішнього світу, схильність сприймати тільки те, що він хоче почути, занурення в міфологічну історію і побудова на цій основі сенсу існування себе як очільника держави, якою він керує, – це і є та суміш, яка поступово призвела до зміни його особистої системи цінностей. А відтак і системи цінностей, якою керується вся його команда. Це не була якась зверху визначена даність, на це вплинуло багато факторів, але цей симбіоз так чи інакше призвів до того, що є абсолютно неприйнятним у сучасному світі». — про спілкування з Путіним та основні метаморфози у ньому в інтерв'ю «Главкому» Ексглава МЗС Костянтин Грищенко: Треба віддати належне Зеленському – такого рівня політика Україна не мала (27 червня 2023 року)

«Звісно, ця війна не була дана нам Богом, як наша доля. Якби ми підписали у 2013-му Угоду про асоціацію з ЄС й перейшли до її виконання, це стало би серйозним запобіжником і далі була б зовсім інша історія. На жаль, цей шанс тоді був втрачений». — про причини російського вторгнення на схід України в інтерв'ю «Главкому» Ексглава МЗС Костянтин Грищенко: Треба віддати належне Зеленському – такого рівня політика Україна не мала (27 червня 2023 року)

«Думаю, українська дипломатія робить все можливе, аби нести правду у світі, зважаючи на ті ресурси, що вона сьогодні має. Ми бачимо активну протидію російським спробам фальсифікувати події в ООН, у Європі. Сьогодні провідні політики у більшості демократичних країн достатньо чітко стоять на позиції підтримки України, виходячи саме з того, як вони сприймають не стільки Україну, скільки Росію. Ну як можна було розмовляти із Чингісханом, коли він уже зібрався на тебе нападати? Треба віддати належне президенту Зеленському – він є дуже популярним політичним діячем світового рівня, чого ми в Україні ніколи не мали. Він унікально відповідає тому емоційно-політичному профілю, який виявився найбільш ефективним саме в цей час на зовнішній арені. Але його зусиль було б недостатньо, якби Росія всіма своїми заявами та діями не показувала, що в Заходу нема іншого виходу, ніж підтримувати Україну, яка веде справедливу і виснажливу війну. Бо погодитися на ті умови, що висуває Росія, – це означатиме зламати весь світовий устрій і відкривати ящик Пандори ще далі, що призведе до додаткових величезних витрат – і не тільки на оборону. Тому сьогодні треба допомагати нашим прихильникам в інших країнах переконувати тих, хто з політичних міркувань чи з невігластва виступає за якомога швидше перемирʼя. Адже нікуди не поділися ті ж екологи, ізоляціоністи, класичні пацифісти та купа інших груп за інтересами, які дуже невдоволені, що їхні теми припинили бути в центрі уваги...» — про роль української дипломатії в пошуку підтримки України в умовах війни в інтерв'ю «Главкому» Ексглава МЗС Костянтин Грищенко: Треба віддати належне Зеленському – такого рівня політика Україна не мала (27 червня 2023 року)

«В Організації Обʼєднаних Націй нам треба, перш за все, працювати з представниками держав-членів. Саме від них залежить позиція міжнародних чиновників ООН з важливих питань, насамперед гуманітарного характеру. Але практично всі принципові для нас рішення з питань міжнародної безпеки, а отже, і припинення війни та встановлення миру, приймаються Радою Безпеки ООН, де РФ має право вето. Саме зловживання Росією правом вето не дає можливості ООН відігравати більш конструктивну роль». — про ООН як майданчик, на якому має бути активною українська дипломатіям в інтерв'ю «Главкому» Ексглава МЗС Костянтин Грищенко: Треба віддати належне Зеленському – такого рівня політика Україна не мала (27 червня 2023 року)