Гінзбург Євгенія Соломонівна

Євге́нія Соломо́нівна Гі́нзбург (рос. Евгения Соломоновна Гинзбург; 1904–1977) — радянська журналістка, мемуаристка, кандидат історичних наук.

Гінзбург Євгенія Соломонівна
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.

Крутий маршрут (1967, 1975–1977)

ред.
  •  

Стрибати в прірву краще з розбігу, не зупиняючись на її краю і не оглядаючись на прекрасний світ, що залишається назавжди.

 

Прыгать в пропасть лучше с разбега, не останавливаясь на ее краю и не оглядываясь на прекрасный мир, оставляемый навсегда.[1]

  •  

Як умовна межа між високою принциповістю і вузьколобою нетерпимістю.

 

Как условна грань между высокой принципиальностью и узколобой нетерпимостью.[1]

  •  

Ума палата, а дурості — саратовський степ.

 

Ума палата, а глупости — саратовская степь.[1]

  •  

Фізичні страждання заглушають біль душевної муки.

 

Физические страдания заглушают боль душевной муки.[1]

  •  

У цьому театрі жахів одним акторам віддані ролі жертв, а іншим — катів. Останнім ще гірше.

 

В этом театре ужасов одним актерам отданы роли жертв, а другим — палачей. Последним еще хуже.[1]

  •  

Людина, яка не знає, куди їй іти, уже не людина.

 

Человек, не знающий, куда ему идти, уже не человек.[1]

  •  

Немає більш гарячої дружби, ніж та, що створюється в'язницею.

 

Нет более горячей дружбы, чем та, что создается тюрьмой.[1]

  •  

Добро зустрічається і там, де його зовсім не чекаєш.

 

Добро встречается и там, где его совсем не ждешь.[1]

  •  

Нам дорогий кожен шматок нашого життя, навіть найгіркіший.

 

Нам дорог каждый кусок нашей жизни, даже самый горький.[1]

  •  

Очікування біди буває часом болючіше, ніж сама біда.

 

Ожидание беды бывает порой мучительней, чем сама беда.[1]

Примітки

ред.