Гінзбург Лідія Яківна

Лідія Яківна Гінзбург (рос. Гинзбург, Лидия Яковлевна; 1902— 1990) — російський літературознавець, письменник, мемуарист.

У Вікіцитатах є статті про інших людей з прізвищем Гінзбург.

Цитати ред.

	Друже, ти коли повернешся сьогодні — знову завтра?
	Дружочек, ты когда вернешься сегодня — опять завтра?

	Ікс належить до числа тих людей, які, коли йдуть під руку з жінкою, то повисають на ній всією своєю вагою, — зрозуміло, самі того не помічаючи. Жінки, що виходять заміж за подібних людей, чинять необачно.
	Икс принадлежит к числу тех людей, которые, когда идут под руку с женщиной, то повисают на ней всей своей тяжестью, — разумеется, сами того не замечая. Женщины, выходящие замуж за подобных людей, поступают неосмотрительно.

	Є рід людей, приречених на невдачу: вони дають коханій людині все, чого та від них хоче, — і ще понад те. Їм ніщо не допоможе.
	Есть род людей, обреченных на неудачу: они дают любимому человеку все, чего тот от них хочет, — и еще сверх того. Им ничто не поможет.

	Нещасливе кохання, як і щасливе, повертається в звичку.
	Несчастная любовь, как и счастливая, обращается в привычку.

	Нещасливе кохання у своєму роді прерогатива чоловіків; у тому сенсі, що вона можлива для них без душевного збитку. Вона їх навіть прикрашає.
	Несчастная любовь в своем роде прерогатива мужчин; в том смысле, что она возможна для них без душевного ущерба. Она их даже украшает.

	Дивитися на сумирно закохану жінку ніяково, як важко і ніяково дивитися на жінку, яка намагається підійнятися в трамвай, а її здоровенний чоловік зіштовхує з підніжки.
	Смотреть на безответно влюбленную женщину неловко, как тяжело и неловко смотреть на женщину, которая пытается взобраться в трамвай, а ее здоровенный мужчина сталкивает с подножки.

	Кохання на все життя — воно або допомагає писати книги, або не заважає працювати, подорожувати, одружуватися і виходити заміж і виробляти дітей. Воно, мабуть, заважає найголовнішому — бути щасливою. Але цьому заважає багато чого.
	Любовь на всю жизнь — она либо помогает писать книги, либо не мешает работать, путешествовать, жениться и выходить замуж и производить детей. Она, пожалуй, мешает самому главному — быть счастливой. Но этому мешает многое.

	І зло потрібно вміти робити. На десяту частку тих образ і страждань, які N. заподіяла людям, всяка тямуща жінка могла б влаштувати своє життя. Вона ж живе гірше хорошої людини.
	И зло нужно уметь делать. На десятую долю тех обид и страданий, которые N. причинила людям, всякая толковая женщина могла бы устроить свою жизнь. Она же живет хуже самого хорошего человека.

	Жити без професії не можна. Робота повинна бути піднята якщо не до пафосу, то хоч до професії, інакше вона розчавить бездушністю. Можна халтурити попутно, але жити халтурно нестерпно.
	Жить без профессии нельзя. Работа должна быть поднята если не до пафоса, то хоть до профессии, иначе она раздавит бездушностью. Можно халтурить попутно, но жить халтурно нестерпимо.

	Юність — це пора, коли людина не знає свого майбутнього і не вміє підраховувати час (це вміння ще швидше старить людей, ніж уміння рахувати гроші).
	Юность — это пора, когда человек не знает своего будущего и не умеет подсчитывать время (это умение еще быстрее старит людей, чем умение считать деньги).

	Викладання — це поєднання неприємного з марнимю
	Преподавание — это сочетание неприятного с бесполезным.

	Залізних людей немає. Є люди дерев'яні.
	Железных людей нет. Есть люди деревянные.

«Самые остроумные афоризмы и цитаты. Великие женщины истории»: АСТ, Астрель; Москва; 2012