Дани́ло Зато́чник, Даниїл Заточник (можливо, ХІІ ст.) — автор послання до князя (в одних списках адресат — князь новгородський Ярослав Володимирович, в інших — Ярослав Всеволодович).

Данило Заточник
Стаття у Вікіпедії
Роботи у Вікіджерелах
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати ред.

Із твору «СЛОВО», кін. XII — поч. ХIII ст. ред.

# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я


Б ред.

  •  

Багато хто, пане князю,
Зі мною дружиться,
Заживаючи зі мною хліба-солі,
А при напасті як вороги стають.
А це намагаються кинути під ноги твої,
Очима-бо зі мною плачуть,
А серцем з мене сміються[1].

  •  

Багатого мужа всі знають,
А убогого мужа і свої знати не хочуть.
Багатий заговорить — всі замовкнуть
І вознесуть слово його під хмари,
А убогий заговорить, то й ті ж на нього цитьнуть[1].

Д ред.

  • Дивніше дива, якщо хто візьме жону потворну заради набутку.
  •  

Дівчина-бо погубляє красу свою перелюбством,
А муж мужність свою — грабіжництвом[2].

  • Дівиця ж бо губить красу свою блудством, а муж мужність свою — злодійством.
  • Добра жона — вінець мужеві своєму і безжурність, а зла жона — люта печаль, зубожіння дому.
  • Дуб міцний корінням численним, отак і град наш — урядуванням.
  • Дурнів не кують, не відливають, але вони самі народяться.[3]

З ред.

  •  

Залізо переплавиш,
А поганої жони не навчиш.
Погана-бо жона ні повчання не слухає,
Ні церковників у честі не має,
Ні Бога не боїться, ні людей не стидиться[4].

  • Залізо розтопиш, а злої жони не навчиш.
  • Злато спокушається вогнем, а людина - напастями; пшениця, коли товкти її дуже, хліб чистий дає, людина в печалі набуває розум довершений[3]

К ред.

  •  

Коли ж, княже, зжере синиця орла,
Коли каміння попливе по воді,
Коли буде свиня брехати на білку,
Тоді нерозумний розуму навчиться[2].

Л ред.

  • Ліпше вже вола бурого в дім свій увести, як жону погану взяти.
  • Ліпше в утлій лодії плисти, ніж злій жоні таїни звідати.
  •  

Ліпше каміть довбати, аніж погану жону взяти й учити[4].

  •  

Ліпше чути заперечення мудрих,
Аніж потакання нерозумних[2].

М ред.

  • Мерця не розсмішити, глупака не навчити.
  • Міль ризи їсть, а печаль — людину.
  • Мова довга не є добро.
  • Мужа доброго пославши, мало йому кажи, а нерозумного пославши, і сам за ним не лінуйся йти.
  •  

Мужі золото здобудуть,
А золото мужів не здобуде[1].

Н ред.

  •  

Не животина між животинами — коза,
Не звір між звірами вуж,
Не риба між рибами — рак,
Не птиця між птицями — нетопир[5],
Не дерево між деревами — шипшина,
А муж між мужами,
якщо ним жона володіє[2].

  •  

Не можна ні мертвяка розсмішити,
Ані нерозумного розуму навчити[2].

  •  

Не сій на межі жита,
Ані мудрості на серці нерозумних.
Нерозумних-бо не орють, не сіють,
Ні в житницю збирають — вони самі родяться[2].

  • Немає на землі нічого лютішого за жіночу злобу.
  • Не муж між мужами, якщо ним жона володіє.
  • Не забороняй глупому глупство чинити, то й не уподібнишся до нього.
  • Не море топить кораблі, а вітри.
  • Не сій на межі жита, ані мудрості на серці нерозумних.
  •  

Ні багатства, ні вбожества, Господи, не дай мені.
Якщо буду багатий, то гордим стану,
Якщо буду вбогий, то промишлятиму про розбій і про грабіж[1].

Не можна ні мертвяка розсмішити, ні нерозумного розуму навчити <ref name="af_f">

О ред.

  •  

Очі-бо мудрих жадають добра,
А нерозумних — бенкету в домі[2].

П ред.

  •  

Пане мій, не дивись на зовнішність мою,
А дивись, який я зсередини,
Но хоч одягом і бідний,
Зате розумом багатий[1].

  •  

Псам-бо і свиням не треба золота,
А нерозумному мудрих слів[2].

У ред.

У кого ризи світлі, в того і мова чесна.<ref name="af_f">

Х ред.

  •  

Хробак дерево тлить, а погана жона
Мужа свого дім губить[4].

  • Хробак дерево точить, а погана жона мужа свойого дім губить.
  • Хто доброму господареві служить, здобуде свободу, а злому господареві служитиме — здобуде рабство ще гірше.

Ч ред.

  • Чиї ризи багаті, того й мова поважна.

Щ ред.

  • Що є жона зла? Мирський бунт, засліплення розуму, начальниця всілякій злобі, у церкві бісівська митниця, поборниця гріха, завада спасінню.
  •  

Що ж гірш од лева між четвероногими звірами?
Що од змії гірше між тих, які на землі плазують, —
Од всього того гірша жона погана[4].

Я ред.

  •  

Як в утлий міх лити, так нерозумного навчати[2].

  •  

Як невід не вдержить води, тільки саму рибу,
Так і ти не вдержуй золота і срібла[1].

  •  

Якось жона вмерла в одного мужа,
Він через п’ять років почав продавати свої діти.
І люди мовили йому: «Чому продаєш діти?»
Він одмовив: «Якщо вродились вони в матір,
То, як виростуть, мене продадуть»[4].

  • Якщо котрийсь муж, дивлячись на красу жони своєї і слухаючи слів її улесливих, починає їй віри йняти, а на ділі її не випробує, то буде проклятий.

Примітки ред.

  1. а б в г д е Мудрість, 2019, с. 75
  2. а б в г д е ж и к Мудрість, 2019, с. 76
  3. а б Афоризми відомих українців. — Х.: Фоліо, 2009. — С. 78-79
  4. а б в г д Мудрість, 2019, с. 78
  5. кажан

Джерела ред.