Джеймс Фенімор Купер
Джеймс Фенімор Купер (англ. James Fenimore Cooper; 1789 — 1851) — американський романіст. Відомий своїм циклом з п'яти романів про індіанців США, серед яких «Останній з могікан» (1826) і «Звіробій, або Перша стежка війни» (1841).
Джеймс Фенімор Купер | |
Стаття у Вікіпедії | |
Роботи у Вікіджерелах | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цитати
ред.Активний письменник, щоби підтримати свою репутацію, повинен або обробляти нове поле, або збирати багатший урожай зі старого. |
Гуляща людина — як годинник без стрілок. |
Книги, як і зброя, мають силу рятувати чи руйнували. |
Куля, що пролетіла за дюйм від цілі, така ж даремна, як та, що не вилітала з дула. |
Найрідкісніша річ, яку можна знайти на землі, — це по-справжньому справедлива людина. |
Неробство — не відпочинок. |
Поганий той радник, який сам не слухає чужих порад. |
Сила завжди права. |
Страх робить розумних дурнями і сильних — слабкими. |
|||||
Ця цитата була обрана цитатою дня 14 вересня 2016 року.
|
Що простіше людина висловлюється, то легше її зрозуміти. |
Язик не завжди спроможний висловити те, що бачить око. |
Про Джеймса Фенімора Купера
ред.Америка зобов'язана Куперові так само багато, як Франкліну й Вашинґтону. Бо коли Франклін І Вашинґтон створили Сполучені Штати, скріпивши логікою закону і воєнними перемогами, то Купер, скромний оповідач, прославив батьківщину далеко за межами океану, написавши сильні, цікаві твори, в яких точно відобразив патріотичний дух нації[1]. |
|||||
— Жорж Санд |
У Куперовій уяві народився також надзвичайно небуденний образ, сильніший від самої природи. Але порівнюючи творчі методи Купера і Скотта, мене власне вразила чітко виражена індивідуальність Купера. Повнокровним проявом зрілості Куперової думки і його впевненого ідеалу, що не підпорядковувався думці, лише пройнявся нею, є його головний образ, що фігурує спочатку у романі «Шпигун», потім у «Браво», і нарешті у «Звіробої». У цьому криється вищість Купера над суспільством його часу, і мабуть, над поетичністю самого Скотта, хоча Скотт щодо масштабності залишається неперевершеним майстром[2]. |
|||||
— Жорж Санд |
Примітки
ред.- ↑ Санд, 2016, с. 147
- ↑ Санд, 2016, с. 143
Джерела
ред.- Жорж Санд. Про літературу та мистецтво. Упоряд. Маркіян Якубяк. — Львів: Апріорі, 2016. — 264 с. — ISBN 978-617-629-314-9
- wisdoms.ru