Джеймс Фенімор Купер

американський письменник (1789-1851)

Джеймс Фенімор Купер (англ. James Fenimore Cooper; 1789 — 1851) — американський романіст. Відомий своїм циклом з п'яти романів про індіанців США, серед яких «Останній з могікан» (1826) і «Звіробій, або Перша стежка війни» (1841).

Джеймс Фенімор Купер
Стаття у Вікіпедії
Роботи у Вікіджерелах
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  •  

Активний письменник, щоби підтримати свою репутацію, повинен або обробляти нове поле, або збирати багатший урожай зі старого.

  •  

Гуляща людина — як годинник без стрілок.

  •  

Книги, як і зброя, мають силу рятувати чи руйнували.

  •  

Куля, що пролетіла за дюйм від цілі, така ж даремна, як та, що не вилітала з дула.

  •  

Найрідкісніша річ, яку можна знайти на землі, — це по-справжньому справедлива людина.

  •  

Неробство — не відпочинок.

  •  

Поганий той радник, який сам не слухає чужих порад.

  •  

Сила завжди права.

  •  

Страх робить розумних дурнями і сильних — слабкими.

 
 
Ця цитата була обрана цитатою дня 14 вересня 2016 року.
  •  

Що простіше людина висловлюється, то легше її зрозуміти.

  •  

Язик не завжди спроможний висловити те, що бачить око.

Про Джеймса Фенімора Купера

ред.
  •  

Америка зобов'язана Куперові так само багато, як Франкліну й Вашинґтону. Бо коли Франклін І Вашинґтон створили Сполучені Штати, скріпивши логікою закону і воєнними перемогами, то Купер, скромний оповідач, прославив батьківщину далеко за межами океану, написавши сильні, цікаві твори, в яких точно відобразив патріотичний дух нації[1].

  Жорж Санд
  •  

У Куперовій уяві народився також надзвичайно небуденний образ, сильніший від самої природи. Але порівнюючи творчі методи Купера і Скотта, мене власне вразила чітко виражена індивідуальність Купера. Повнокровним проявом зрілості Куперової думки і його впевненого ідеалу, що не підпорядковувався думці, лише пройнявся нею, є його головний образ, що фігурує спочатку у романі «Шпигун», потім у «Браво», і нарешті у «Звіробої». У цьому криється вищість Купера над суспільством його часу, і мабуть, над поетичністю самого Скотта, хоча Скотт щодо масштабності залишається неперевершеним майстром[2].

  — Жорж Санд

Примітки

ред.
  1. Санд, 2016, с. 147
  2. Санд, 2016, с. 143

Джерела

ред.
  • Жорж Санд. Про літературу та мистецтво. Упоряд. Маркіян Якубяк. — Львів: Апріорі, 2016. — 264 с. — ISBN 978-617-629-314-9
  • wisdoms.ru