Джованні Боккаччо

італійський прозаїк і поет Раннього Відродження

Джованні Боккаччо (іт. Giovanni Boccaccio; червень або липень 1313, Флоренція — 21 грудня 1375) — італійський письменник епохи Відродження, друг Франческо Петрарки.

Джованні Боккаччо
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  •  

Цілуйтесь, губи, не буде згуби; місяць новиться, то й вам годиться.[1]День другий, оповідка сема

 

Bocca baciata non perde ventura, anzi rinnuova come fa la luna.

  •  

Паніматко, кажуть люде, що 'дного півня стане на десять курок, а десятеро чоловіків ледві чи впорають одну жінку (…).[2]День трейтій, оповідка перва

 

Io ho inteso che un gallo basta assai bene a diece galline, ma che diece uomini posson male o con fatica una femina sodisfare.

  •  

Не так чиніть, як ми чинимо, а так чиніть, як ми кажемо.[3]День трейтій, оповідка сема

 

Fate quello che noi diciamo e non quello che noi facciamo.

  •  

(…) одна тільки нікчемність од заздрощів у безпеці пробуває.[4]День четвертий, інтродукція

 

Sola la miseria è senza invidia nelle cose presenti.

  •  

Любії мої дами, серед білих голубів чорний ворон випадає гарнійше, ніж білокрилий лебідь (…).[5]День дев'ятий, оповідка десята

 

Leggiadre donne, infra molte bianche colombe aggiugne più di bellezza uno nero corvo, che non farebbe un candido cigno.

  •  

Той, хто хоче бути здоровим, частково вже видужує

Примітки

ред.

Джерела

ред.