Довбик Артем Олександрович
Арте́м Олекса́ндрович До́вбик (21 червня 1997, Черкаси, Україна) — український футболіст, нападник італійської «Роми» та збірної України.
Довбик Артем Олександрович | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цитати
ред.«Я ухвалив рішення про перехід в Рому після розмови з Деном Фрідкіним. У мене було хороше враження, він змусив мене відчути себе важливим, розповівши мені, чого він від мене чекає. Але я також говорив з Де Россі та Гізольфі. Раніше я ніколи не розмовляв із власниками клубу, і це було важливо. Вони пояснили мені довгостроковий проєкт. Я вірю в них, а вони – в мене. Рома багато інвестує, клуб хоче робити велику справу. Я знаю, що майбутнє буде світлим». — про перехід в Рому в інтерв'ю для La Gazzetta dello Sport "Я не новий Лукаку": перше інтерв'ю Довбика в Італії – про Скудетто і ЛЧ з Ромою, паралелі з Сьорлотом і мету в Серії А (9 серпня 2024 року) |
«Це сталося не тому, що наші стосунки з клубом були не найкращими: просто там були люди, які хотіли мене, та інші, які цього не хотіли. Я не відчував довіри на відміну від Роми». — про провалені переговори з Атлетіко в інтерв'ю для La Gazzetta dello Sport "Я не новий Лукаку": перше інтерв'ю Довбика в Італії – про Скудетто і ЛЧ з Ромою, паралелі з Сьорлотом і мету в Серії А (9 серпня 2024 року) |
«А ще тут є гарний стадіон, чудове місто та фантастична база вболівальників. Я був у Римі лише один раз, під час чемпіонату Європи у 2021 році. Але це був період коронавірусу, та і я ж був у збірній – за три дні побачив небагато, скоро надолужу. |
«Ромелу Лукаку – один із найбільших центральних нападників у Європі. Але я – не новий Лукаку, а Артем Довбик. Я хочу зробити все, що в моїх силах, і щоб уболівальники цінували мене за те, що я можу зробити. В Серії А мені подобається Лаутаро Марітнес – за його стиль, стабільність, з якою він забиває. Але для мене команда на першому місці. Мені подобається багато забивати, але якщо ви запитаєте мене, мрію я про те, щоб виграти титул найкращого бомбардира чи Скудетто, то я не сумніваюся – Скудетто. |
«Я не говорив з Андрієм Шевченком перед приїздом до Італії. Однак коли він був моїм тренером у збірній, він завжди казав мені, що мені потрібно вдосконалюватися фізично та у своїх рухах, якщо я хочу грати в одній із п'яти найкращих європейських ліг. Я прийняв його пораду близько до серця. І я багато працював. Зараз я хочу показати, чого вартий. До мене в Італії були Шевченко, Маліновський та Коваленк. Тепер моя черга!» — про персективи в національній збірній Україні в інтерв'ю для La Gazzetta dello Sport "Я не новий Лукаку": перше інтерв'ю Довбика в Італії – про Скудетто і ЛЧ з Ромою, паралелі з Сьорлотом і мету в Серії А (9 серпня 2024 року) |
«Сезони довгі, іноді ти граєш добре, інколи – погано. Бувають моменти, коли все йде ідеально, і люди люблять тебе. За інших умов приходить критика. Але ти маєш знати, як із цим справлятися. Футбол без тиску – це не футбол. Пічічі – це трофей, який дає мені ще більшу впевненість. Я маю подякувати Жироні, моїм товаришам по команді та тренеру, які вірили в мене. На початку сезону ніхто б не поставив на те, що я зможу зробити це, але натомість я показав, що у футболі можливо все. Дякую також моїй сім'ї. |
«У Данії у мене була травма, яка вплинула на мене та мої виступи, але також зробила мене сильнішим. Після цього я почав більше працювати у тренажерному залі, підійшов до справи більш професійно. Це допомогло. Характер для нападника – це головне. Форвард, який впевнений у собі, – це найкращий гравець. Прізвисько машина. з'явилося, бо мені подобається працювати у спортзалі. Мої одноклубники часто бачачи мене там і вирішили назвати мене машиною». — про травми в інтерв'ю для La Gazzetta dello Sport "Я не новий Лукаку": перше інтерв'ю Довбика в Італії – про Скудетто і ЛЧ з Ромою, паралелі з Сьорлотом і мету в Серії А (9 серпня 2024 року) |
«Я розумію, що ніхто чітко не уявляє, що відбувається там, у мене вдома – в Україні. Але я розумію людей – вони живуть дуже далеко від цієї ситуації. Війна – це велика проблема, гігантська трагедія. Щодня вмирає багато людей. Спорт може дарувати маленькі посмішки. На Олімпіаді в Парижі особливо стежу за українськими спортсменами. Я був радий останньому золоту, яке здобув боксер Олександр Хижняк. Школа боксу в Україні є дуже популярною. Це вид спорту, який мене зачаровує. У минулому були брати Клички – Володимир та Віталій. Вони для нас такі ж легендарні, як Шевченко у футболі. Тепер є Олександр Усик, ще один великий чемпіон». — про ситуацію в Україну в інтерв'ю для La Gazzetta dello Sport "Я не новий Лукаку": перше інтерв'ю Довбика в Італії – про Скудетто і ЛЧ з Ромою, паралелі з Сьорлотом і мету в Серії А (9 серпня 2024 року) |
Примітки
ред.