Д-р Хаус: Бачиш? Вони вважають мене пацієнтом через цю тростину. Д-р Вілсон: Ну, так надягни білий халат як всі інші. Д-р Хаус: Я не хочу, щоб вони вважали, що я лікар.
Д-р Кадді: Я чекала тебе в себе в кабінеті 20 хвилин тому. Д-р Хаус: Серйозно? Дивно, а я не збирався бути в тебе в кабінеті 20 хвилин тому.
Д-р Кемерон: … Тоді ми даємо вмираючій людині ще кілька днів надії. Д-р Чейз: Помилкової надії! Д-р Кемерон: Якби в мене була інша, я б їй її обов'язково дала.
Дівчинка: Чому ви нюхаєте штани Біллі? Форман: Я не нюхаю. Дівчинка: А схоже, що нюхаєте. Форман: Я нюхав підлогу. Дівчинка: О… Форман: У вас є тварина в класній кімнаті? Дівчинка: Ні, але в нас був хом'ячок, а Карлі Л. випадково кинув на нього книгу. Форман: Як недбало. Дівчинка: Ви хочете й її понюхати?
Ребека: Я просто хочу вмерти хоч із невеликою гідністю. Д-р Хаус: Так не буває! Наші тіла ламаються, іноді, коли нам 90, іноді до народження, і це завжди трапляється, і в цьому немає ніякої гідності. Мені однаково, чи можете ви ходити, бачити, витирати власну задницю. Хвороба завжди огидна! Завжди! Ви можете жити з гідністю, але ви не можете з нею померти.
Д-р Кемерон: Ви найняли негра, тому що в нього була юнацька судимість. Д-р Хаус: Ні, расизм тут ні при чому. Я не бачив негра. Я просто бачив доктора з юнацькою судимістю. Я найняв Чейза, тому що його батько подзвонив. Я найняв тебе, тому що ти дуже гарна.
Д-р Хаус (Кемерон): Я сказав, що найняв тебе, тому що ти гарна. Це однаково, що тримати прекрасний твір мистецтва в прихожій.
Д-р Хаус: Хіба поліція запитує дозволи перш ніж під'їхати до місця злочину з метою огляду? Форман: Це не місце злочину. Д-р Хаус: Наскільки я знаю, у неї цілком може бути лабораторія по виробництву метаамфітамінів у підвалі. Д-р Форман: Вона вчителька в дитячому садку! Д-р Хаус: І якби я був учнем у садку, я б повністю довіряв їй.
Д-р Хаус: Усі брешуть. Д-р Кемерон: Доктор Хаус не любить спілкуватися з пацієнтами. Д-р Форман: Хіба ми стали лікарями не для того, щоб мати справу з пацієнтами? Д-р Хаус: Ні, ми стали лікарями для того, щоб мати справу із хворобами.
Д-р Хаус (про пацієнтів): Якщо з ними не розмовляти, то вони не зможуть нам збрехати, і ми не зможемо збрехати їм.
Д-р Хаус (про вікодин): Це знеболююче. Жовтогарячий пацієнт: А-а-а, ваша нога? Д-р Хаус: Нє, вони смачненькі. Хочете спробувати?
Д-р Хаус: Я думаю, не можна подавати в суд за те, що тебе зловмисно взяли на роботу.
Д-р Форман: Кемерон, ти мені знадобишся на пару годин. Д-р Кемерон: Навіщо? Д-р Форман: Коли ти вламуєшся в чийсь будинок, завжди краще, щоб з тобою була біла краля.
Д-р Хаус: Пацієнти завжди хочуть доказів, ми тут не автомобілі робимо, ми не видаємо гарантій.
Д-р Кадді: Клініка — це частина твоєї роботи. І я хочу, щоб ти робив свою роботу. Д-р Хаус: Ну, як один раз сказав філософ Мік Джаггер: «Не завжди можна одержати те, що хочеш».
Д-р Кадді (поставивши Хауса в становище, коли він не може не працювати в клініці): Я прочитала твого улюбленого філософа Міка Джаггера. Він сказав: «Не завжди можна одержати те, що хочеш. Але якщо сильно постаратися…».
Д-р Кадді: (Хаусу) Чому ти кричиш? Щоб налякати? Чим ти загрожуєш? Ще більшим лементом? Це не лякає. Вдариш мене? Це лякає, але я майже впевнена, що можу від тебе втекти.
Сезон 1. Епізод 2. Paternity (Батьківство)Редагувати
Д-р Хаус : Закрий двері! Д-р Вілсон: А що, Кадді стоїть у вестибюлі й рахує до п'ятдесяти?
Д-р Хаус (пацієнтові в оглядовий): Отже, ви живете тут, у Прінстоні? Пацієнт: Ні. Д-р Хаус: Працюєте тут? Пацієнт: Ні. Навіщо ви запитуєте? Д-р Хаус: У вас член болить? Пацієнт: Ні!.. (злякано) А що, повинен? Д-р Хаус: Ні, просто вирішив задати вам дуже нетактовне питання.
Д-р Хаус: Ще одна причина, через яку я не люблю зустрічатися з пацієнтами. Якщо вони не знають, як ти виглядаєш, вони не можуть накричати на тебе.
Мати пацієнта: Як ви можете просто сидіти тут? Д-р Хаус: Якщо я їм стоячи, я проливаю.
Д-р Форман: Жоден невролог при своєму розумі не порекомендував би це. Д-р Хаус: Відкриємо карти. Хто вважає, що я несповна розуму? (Ніхто не піднімає руки) А хто вважає, що я забув про цей досить базовий неврологічний факт? (Ніхто не піднімає руки) Хто вважає, що є третій варіант? (Чейз піднімає руку) Відмінно, так що це за варіант? Д-р Чейз: Без поняття. Ви ж просто запитали, чи вважаю я, що є третій варіант.
Д-р Чейз: Якщо виключити нічні жахіття, то може бути що-небудь соматичне: його печінка, нирки, щось за межами мозку. Д-р Хаус (в'їдливо): Ну так, давай, виключай будь-які симптоми, якщо це полегшить тобі роботу.
Д-р Кемерон: Як щодо сексу? Д-р Хаус: Ну, все не так просто. Ми працюємо разом. Я звичайно старший, але можливо… тобі це подобається. Д-р Кемерон: Я мала на увазі, що в нього можливо нейросифіліс. Д-р Хаус: Хм, гарна відмазка.
Д-р Форман: Він, можливо, просто поворухнувся, ніхто не залишається ідеально нерухомим під час томографії. Д-р Хаус: Так, можливо, йому було незручно й він пересунув одну півкулю свого мозку в більш зручне положення.
Д-р Хаус (Кемерон): Завзятість не додає тобі ваги. Наступного разу, якщо захочеш привернути мою увагу, одягнися цікавіше. Джинси на стегнах це цікаво.
Д-р Кемерон: Критерій Макдональда вимагає 6 місяців, щоб одержати точний діагноз. Д-р Хаус: А кому яка справа до Макферсона. Я чув, що він знущався з кошенят. Д-р Форман: Макдональд. Д-р Хаус: А! Макдональд. Чудовий лікар. Обожнює кошенят.
Сезон 1. Епізод 3. Occam's Razor (Бритва Оккама)Редагувати
Роберт: Як ви можете лікувати кого-небудь, не зустрічаючись із ним? Д-р Хаус: Це просто, якщо вам на них наплювати.
Д-р Вілсон (про пацієнта): Я його оглянув. Йому набагато краще. Д-р Хаус: Отже, лікування працює, отже, (Форману) я правий, а ти — ні. Д-р Форман: Послухайте, я радий за хлопця… (виходить) Д-р Вілсон: Твоє самовдоволення досить приваблива якість. Д-р Хаус: Дякую. У мене був вибір між цим і меліруванням волосся. Самовдоволення дешевше. Д-р Вілсон: Я так розумію, ти надто віриш у спосіб приманювання мух на мед. Але ти серйозно вважаєш, що зможеш наловити їх витончено насміхаючись над ними? Д-р Хаус: Мух — ні, лікарів — обов'язково. Якби я сказав Форману «гарна спроба, це був чудовий здогад, але не цього разу», що ти думаєш він би зробив? Д-р Вілсон: Я думаю, він йдучи додому, не відчував би себе куском лайна. Д-р Хаус: Точно. Д-р Вілсон: Ти хочеш, щоб він почував себе куском лайна? Д-р Хаус: Ні, я не хочу, щоб він ішов додому.
Д-р Хаус: Кого б ти вибрав, лікаря, який буде тримати твою руку, коли ти будеш помирати, чи лікаря, що не буде звертати на тебе уваги, коли тобі ставатиме краще? І, думаю, було б зовсім огидно, якби лікар не не звертав на тебе уваги, коли ти вмираєш.
Д-р Кемерон: Чоловіки повинні поводитися по-дорослому. Д-р Хаус: Ага. А собаки повинні перестати себе лизати, але так ніколи не буде.
Д-р Хаус: Привіт вам, хворі і їх рідні! Заради збереження часу й щоб уникнути надалі нудних розмов, я доктор Ґреґорі Хаус. Ви можете кликати мене Ґреґ. Я один із трьох лікарів, що працюють у клініці сьогодні ранком. Д-р Кадді: Коротко й мило. Лови папку. Д-р Хаус: Це сонячне сяйво — доктор Ліза Кадді. Доктор Кадді керує всією цією лікарнею, так що вона занадто зайнята, щоб займатися вами. Я нудьгуючий… сертифікований (замість стандартної фрази board certified (сертифікований комісією) вимовляє bored certified (нудьгуючий сертифікований)) діагност, з подвійною спеціалізацією по інфекційних захворюваннях і нефрології. Я також єдиний лікар, хто перебуває тут проти своєї волі. (До Кадді) Це правда, чи не так? Але не турбуйтеся, тому що більшість із вас вилікувала б і мавпа з пляшечкою жарознижуючого. До речі, якщо ви будете особливо надокучливими, ви можете помітити, як я буду діставати це. (Дістає вікодин) Це вікодин. Він мій. Вам не можна. Ні, у мене немає проблеми з залежністю, у мене проблема з болем. Але хто знає? Можливо, я не правий. Можливо, я занадто обдовбаний, щоб розуміти. Отже, кому я потрібний? (Ніхто не підняв руки) А хто буде чекати інших двох лікарів? (Усі піднімають руки) Добре, я буду в першому кабінеті, якщо хтось передумає.
Д-р Хаус: Отже, що з нею не так? Д-р Кемерон: З ним. Д-р Хаус: З ним, з нею. Яка різниця? Хто-небудь вважає, що проблема в статевих органах?
Д-р Хаус: Ні, між любов'ю й ненавистю не один крок. Насправді, між любов'ю й ненавистю Велика Китайська Стіна, і кожні двадцять кроків стоять охоронці зі зброєю в руках.
Д-р Вілсон: Краса часто веде нас із дороги правди. Д-р Хаус: А щоденність б'є нас по яйцях. Д-р Вілсон: Вірно…
Д-р Кемерон (про вмираючого пацієнта): Брендон не готовий до операції. Д-р Хаус (в'їдливо): Добре, тоді давайте залишимо його на пару тижнів. Йому стане краще за той час.
Сезон 1. Епізод 4. Maternity (Материнство)Редагувати
Д-р Вілсон: Я все ще здивований, що ти взагалі перебуваєш в одній кімнаті з пацієнтом. Д-р Хаус: Люди не дратують мене, поки в них не виростають зуби.
Д-р Хаус: Це епідемія! Д-р Кадді: Двоє хворих дітей — це сумно, але це не епідемія. Д-р Хаус (зацікавлено): А скільки — епідемія?
Д-р Хаус: Бачиш, саме тому що ти даєш мені всі ці чудові одкровення безкоштовно, я не витрачаю гроші на психологів. Д-р Кадді (посміхається): Психолог! Якби ти захотів піти до психолога, я б за це сама заплатила. У госпіталі би влаштували розпродаж випічки з такого приводу!
Пацієнтка: Останнім часом мої суглоби здаються мені занадто вільними і я часто хворію. Може я занадто багато тренуюся? Я бігаю по десять миль в день, але ніяк не можу скинути вагу. Д-р Хаус: Підніміть руки. У вас паразит. Пацієнтка: Щось типу стрічкового хробака? Д-р Хаус (робить УЗД): Відкиньтеся й підніміть светр. Ви можете опустити руки. Пацієнтка: Щось можна зробити? Д-р Хаус: Тільки протягом місяця. Після цього його буде незаконно видаляти, хіба що у деяких штатах. Пацієнтка: Незаконно? Д-р Хаус: Не турбуйтеся. Багато жінок вчаться приймати цього паразита. Вони дають йому ім'я, одягають у маленькі одяги, дозволяють бавитися з іншими паразитами. Пацієнтка: Бавитись?.. Д-р Хаус (показує монітор УЗД з дитиною): У нього ваші очі.
Пацієнтка: Велике вам спасибі! Я повинна зробити вам подарунок абощо… Д-р Хаус: Іноді найкращий подарунок, це те, що я вас ніколи не буду більше бачити.
Д-р Кемерон: Це голка в купі сіна. Д-р Хаус: Гірше. Ми навіть не знаємо як виглядає ця голка.
Д-р Хаус: Піднімайтеся! Ми йдемо полювати! Д-р Форман: На кого? Д-р Хаус (голосом Елмера Фадда, мисливця й ворога Бакс Банні): На кроликів!
Пацієнт: Але в мене навіть нічого не болить! Д-р Хаус: Іноді це перший симптом.
Д-р Хаус: Ми в цьому винні: лікарі, що призначають антибіотики. Застуда? — Прийми пеніцилін. Нежить? — В чому проблема? Ось азитроміцин. Більше не допомагає? — Ну от вам лівакін. Антибактеріальне мило в кожній ванні, незабаром почнемо додавати ванкоміцин у джерела води. Ми виростили ці надбактерії, вони наші діти, і тепер вони виросли, наробили собі пірсингів і стали дуже злими.
Сезон 1. Епізод 5. Damned If You Do (Куди не кинь)Редагувати
Д-р Хаус: Через 10 секунд я збираюся оголосити, що дав їй не ту дозу в клініці. Д-р Кадді: Ти збираєшся зізнатися в недбалості? Д-р Хаус: Тільки якщо ти не покинеш кімнату. 5.. 4.. 3.. 2.. (із сарказмом). Виходить, я був у клініці п'яний, і відкрив двері, закрив очі, взяв перший шприц, що попався…
Телесеріал по телевізорі: А який ваш улюблений олень, сестра Арнольд?
Д-р Хаус: Коли в неї (черниці) стався приступ, мені довелося розстебнути їй кофту, щоб провести реанімацію і я довідався про дві речі: у черниць можуть бути гарні груди й у неї було татуювання на її плечі — скунс. Можливо, це був святий скунс Йосипа, але наскільки я знаю, у католицьких прийомних будинках і монастирях немає тату-салонів при трапезних.
Д-р Хаус: Через те, що її так довго не лікували, вона прогресувала від простої алергії зі сльозами на очах і сверблячкою в горлі до я-надеру-тебі-зад-алергії.
Черниця: Невже для вас так складно повірити в Бога? Д-р Хаус: Мені складно прийняти саму концепцію віри. Віра не ґрунтується на логіці або відчуттях. Черниця: Я відчуваю Бога щодня. І загальне чудо життя. Чудо народження. Чудо любові! Він завжди зі мною! Д-р Хаус: І де ж чудо у виношуванні дитини-наркомана?
Д-р Хаус: Ви можете скільки хочете вірити, в духів і посмертне життя. І рай, і пекло. Але коли справа заходить про цей світ, не будьте ідіоткою. Ви можете казати мені, що довіряєтесь Богові, щоб прожити день. Але коли ви переходите дорогу, я знаю — ви дивитеся в обидва боки.
Д-р Хаус (виходячи з палати пацієнтки): У неї всередині Бог. Було б простіше, якби це була пухлина.
Д-р Вілсон: Як сестра? Д-р Хаус: Ритм серця нормальний, нирки функціонують. Ну ти знаєш як це з черницями — витяг у них внутрішньоутробне пристосування й вони моментально відновлюються.
Сезон 1. Епізод 6. The Socratic Method (Метод Сократа)Редагувати
Люк: Це гарна лікарня? Д-р Хаус (оглядається по сторонах): Дивлячись що ви маєте на увазі під словом «гарна»? Крісла тут зручні.
Д-р Вілсон: Ну, шизофренія пояснює одну загадку — чому ти так захопився жінкою із грудкою в нозі. Це ніби Пікассо вирішив побілити паркан.
Д-р Хаус: Якби не Сократ, цей шалений невиліковний шизофренік, ми б не знали, що метод Сократа — найкращий спосіб навчання всьому. Ну… крім жонглювання бензопилками. Без Ісаака Ньютона ми б літали під стелею. Д-р Вілсон: Напевно, ухиляючись від бензопил?
Д-р Форман (про Хауса): Він розмовляв з пацієнтом?! Д-р Чейз: Зараз я не впевнений, що я — це я.
Д-р Хаус: Звичайно хлопці в лабораторії алкоголіки, але, знаєте, вони професіонали.
Д-р Хаус: Агов! У мене є ціпок, і я знаю, як ним користуватися!
Д-р Хаус: Доброго ранку, лікарю Кадді! Симпатичний костюм. Він говорить: «Я професіонал, але все ще жінка». Точніше, скоріше кричить друге. Д-р Кадді: Так, а твоя більша тростина теж досить непомітна.
Д-р Хаус (про день народження): Ну, звичайно я б одягнув смішний капелюх і святкував би той факт, що Земля обійшла Сонце ще один раз. Я дійсно думав, що цього разу їй не вдасться… Але, чорт візьми, це Планета, Яка Знову Змогла!
Д-р Форман: Ви хочете сказати, що цю пухлину мозку пропустили три лікарі швидкої допомоги, два неврологи й один радіолог? Д-р Хаус: І мишка з кішкою теж її пропустили. (В оригіналі «куріпка на грушевому дереві»: алюзія на «накопичувальну» пісню «12 різдвяних днів»)
Д-р Хаус: Клінічна депресія не викликає температуру. Д-р Форман: Вона може бути одночасно і хвора і у депресії? Д-р Хаус (в'їдливо): Вона хвора! Чорт забери, чому ж я про це не подумав?
Д-р Кадді: Знадобилися два начальники відділень, щоб вилікувати ускладнене дихання? Що, ускладнення збільшуються в міру збільшення розміру грудей?
Д-р Хаус: Саме життя. Секс. Все, що може передатися через кров, може передатися через секс. Д-р Форман: Сонна хвороба від сексу? Д-р Хаус: Випадки відомі. Д-р Форман: Я в цьому не сумніваюся, хіба що ви говорите про те, що треба злітати в Африку й зайнятися сексом з мухою цеце.
Чоловік пацієнтки: Навіщо їй брехати, якщо вона знала, що це може її вбити? Д-р Хаус: Я не запитую, чому пацієнти брешуть, я просто затверджую, що вони всі брешуть.
Д-р Хаус: Вибач, я знаю, що ти любиш свою дружину. Ти любив всіх своїх дружин й, напевно, усе ще любиш. Взагалі, ти напевно усе ще любиш всіх жінок, яких ти любив і які не були твоїми дружинами. Д-р Вілсон: Ти можеш бути справжнім виродком. Д-р Хаус: Так? Д-р Вілсон: Так. Д-р Хаус: А ти — гарним хлопцем. Д-р Вілсон: Принаймні я намагаюся. Д-р Хаус: Поки ти намагаєшся бути гарним, ти можеш робити все, що хочеш. Д-р Вілсон: А поки ти не намагаєшся, ти можеш говорити все, що хочеш. Д-р Хаус: То виходить, разом ми можемо робити все, що завгодно. Ми можемо керувати світом!
Д-р Хаус (Кемерон плаче в лабораторії): Некалібрована центрифуга — це дуже трагічно. Мене вона теж змушує плакати.
Д-р Форман: Хлопчик просто здавав екзамен з математики, а потім раптово його почало нудити й він перестав розуміти де він. Д-р Хаус: Ось до чого призводить математика.
Д-р Хаус (Форману): Я хочу щоб ти пішов до нього додому й знайшов його заначку. Б'юсь об заклад, що ти знаєш всі гарні місця для схованок. Д-р Форман: Взагалі-то я ніколи не вживав наркотики. Д-р Хаус (Кемерон): Краще піди з ним — на випадок якщо він ширнеться.
Джорджія (про фільм): І в ньому був цей актор. Хлопець по імені Ештон Кетчер. Отож… Я думаю про Ештона… Постійно… Постійно… Ви мені його нагадуєте. Такі ж очі, що спокушають. Д-р Хаус: Люди постійно нас плутають.
Д-р Хаус (зачитує матері пацієнта відмову від лікування): «…це не провина лікарні, якщо мій син вріже дуба». Мати пацієнта: вріже дуба? Д-р Хаус: Я підсилив вираження. В основному для ясності. «Я розумію, що лікарі розцінюють моє рішення як абсолютно ідіотичне. Але я впевнена, що знаю більше ніж вони — я ходила на уроки біології в школі». Я припускаю, що це так, так? «Крім того, я насолоджуюся контролем над кожним аспектом життя свого сина, навіть якщо це означає його смерть».
Марк: Але, мам, ти ж казала, що батько був твоєю першою любов'ю! Джорджія: Він і був. Але зараз ми говоримо про секс, а не про любов.
Д-р Хаус (Джорджії): Пробачте, але той факт, що центр сексуального задоволення кори вашого головного мозку був надмірно стимульований спірохетами… Це погана основа для відносин. Я знаю це із власного досвіду.
Д-р Хаус (Джорджії): У вас пошкодження мозку. Ви приречені добре себе почувати до кінця життя…
Д-р Вілсон: Я ж чоловік! В мене немає часу на прання. Я тут життя рятую.
Пацієнт (про Формана і Хауса): Хто вони такі? Мати пацієнта: Це два зарозумілих виродки, які врятували тобі життя.
Сезон 1. Епізод 9. DNR (Відмова від реанімації)Редагувати
Д-р Форман: Ви напали на людину. Д-р Хаус: Добре, я більше так не буду. Д-р Форман: Ні, будете. Д-р Хаус: Ну, тоді тим більше нема рації сперечатися.
Д-р Хаус: Так я зазвичай і говорю: у команді (team) немає «Я» (I). Зате є «мене» (me), якщо звичайно постаратися…
Д-р Вілсон (Хаусу): Знаєш, у деяких лікарів є комплекс месії — їм необхідно рятувати світ. А в тебе комплекс Рубика — тобі необхідно вирішувати головоломки.
Пацієнт: Немає жінки, яка чекає в будинку з випивкою і поцілунком. Це з нами не трапиться. Д-р Хаус: Тому Бог і створив мікрохвильовки.
Д-р Хаус: Якщо ви хочете померти, то ви легко можете це зробити усередині томографа.
Д-р Кемерон: Він буде знову ходити. Д-р Хаус: Так, на власний похорон.
Д-р Вілсон: Виходить, твій девіз такий: «Якщо вони не хочуть лікування, його засунуть їм у горло, але якщо воно може вилікувати їхній параліч, стоп, нам краще пригальмувати». Д-р Хаус: Ну так. Раніше мій девіз був: «Живи й дай жити іншим», але я пішов на уроки вишивання й вони дали нам такі величезні подушки…
Д-р Хаус: От так і розвивалася медицина. Пацієнтам іноді кращає. Ти не знаєш чому, але поки не даси обґрунтування, вони тобі не заплатять.
Д-р Хаус (нюхає светр із сумки пацієнтки): Блювотина. Все ще волога. Як ти думаєш — пару днів назад? (Простягає светр Чейзу) Д-р Чейз: Хочете, щоб мене знудило? Д-р Хаус: Так. А от і великий фінал! (Облизує палець) М-м-м… Солона. Недостача електролітів.
Д-р Кадді: Але нічого крім того, поки ви не з'ясуєте хто вона. Д-р Форман: Як ми повинні… Д-р Хаус (Кадді): Агов, він знає більше бездомних, ніж хто-небудь із нас. Д-р Хаус (Форману): Сходи, перевір район, чувак.
Д-р Форман (приніс малюнки пацієнтки): Вона це намалювала. Це може дати нам підказку. Д-р Хаус: Вона підписала їх? Її ім'я було б гарним початком. Д-р Форман: Всі алегорії й місця — плоди життєвого досвіду. Д-р Хаус (розглядає малюнок): Це Філадельфія. Подивися на цей обрій. Викликає спогади. Будинок «Крайслера». Д-р Форман: Це хмара. Д-р Кемерон: А будинок «Крайслера» у Нью-Йорку. Д-р Хаус: А мені здається у Філадельфії. А цей кактус… Ну, це розбитий автомобіль. Автомобільна аварія. Д-р Кемерон: Кактус у Філадельфії? Д-р Хаус: Вода. Ну вода це жовтень, так? Д-р Вілсон: Може бути. Д-р Хаус: А сторінка номер 22 означає 2 жовтня 2002 року. Отже, пацієнтка потрапила в автомобільну аварію два роки тому в жовтні. Д-р Вілсон (з іронією): О боже, вона не постраждала? Д-р Хаус (придивляється): Зламала руку. Вони її виправили за допомогою цього. Хірургічна шпилька. Краще ніж гаманець. Серійний номер, на випадок втрати, зв'язаний з ім'ям пацієнта.
Д-р Хаус: Твоя черга. Хочеш, сказати, чому саме ця справа? Д-р Вілсон: Вона моя подружка, мені розробляють татуювання, і я сподівався, що ти зможеш довідатися її ім'я.
Д-р Вілсон: Ніхто не змушує тебе знати все про все. Д-р Хаус: Ніхто не змушує мене дивитися «Самотні серця», але це робить мене щасливим.
Д-р Чейз: Ви жартуєте! Д-р Хаус: Ну, це не важко… Що може бути смішніше, ніж рак?
Д-р Хаус (Форману й Вілсону): Агов, ви двоє, візьміть скальпелі й розберіться як справжні лікарі!
Сезон 7. Епізод 16. Out of the Chute (Без парашуту)Редагувати
Карнел: Не переймайтесь! Можете довірити мені будь-що. Включно з їжею. Хаус (показує на Вілсона): Після того, як я з ним пересплю, я переріжу йому горло і випатраю тіло у ванній. Карнел: Без проблем. Я скасую ранкове прибирання. Бажаєте, щоб вони прибрали усе, коли вони прийдуть міняти постіль? Хаус: І чому я не зустрів тебе півроку тому?
Сезон 7. Епізод 17. Fall from Grace (Пропащий)Редагувати
Мастерс: Гадаєте Хаус сьогодні прийде? Форман: Якщо у нас відкриють спа.
Хаус (Вілсону): Твій шизнутий погляд — це своєрідний спосіб сказати «Блискуча ідея, Хаусе!»
