Еленіо Еррера
Еленіо Еррера (ісп. Helenio Herrera; 1916–1997) — аргентинський футболіст і футбольний тренер. Як головний тренер «Інтера» (Мілан) двічі вигравав Кубок європейських чемпіонів (1964 і 1965) і сприяв популяризації системи «катеначо».
Еленіо Еррера | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
— Що важливіше: людина, техніка чи тактика? |
За майже сорок років тренерської роботи я не підвів жоден клуб. Інша справа, що збірні, якими я керував, не перемагали в чемпіонатах світу, але в цьому нема моєї провини.[2] |
Десять футболістів краще, ніж одинадцять.[2] |
Ми повинні перемогти, навіть якщо тренер втече![2] |
Хороша гра — та, яка закінчилась із рахунком 0:0![2] |
У футболі хто не віддає все, той не віддає нічого. |
|||||
Nel calcio chi non dà tutto non dà niente.[2] |
Про Ерреру
ред.«Еррера» може означати багато чого, але ніхто не заперечить, що він випередив свій час щонайменше на тридцять років. Без перебільшення. |
|||||
Di Herrera si possono dire tante cose, ma nessuno può negare che sia stato in anticipo sui tempi del pallone di almeno trent' anni. Senza esagerare. | |||||
— Сандро Маццола[3] |
Примітки
ред.- ↑ Юрбини Макс. Футбольные истории. Пер. с франц. — Москва: Молодая гвардия, 1973. — С. 154
- ↑ а б в г д е «Великие клубы». Приложение к еженедельнику «Футбол». — № 7 — 2006
- ↑ 100 anni di Helenio Herrera il Mago che cambiò il calcio