Еміль-Огюст Шартьє (фр. Émile-Auguste Chartier), псевдонім Але́н (Alain;1868 —1951) — французький філософ, педагог та літератор: есеїст, критик, публіцист.

Еміль-Огюст Шартьє
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  •  

Песимізм — це настрій, оптимізм — воля[1].

  •  

Всі ми чутливі, коли виступаємо в ролі глядачів. Всі ми бездушні, коли дієм[1].

  •  

Якщо ви не довіряєте людям, вас будуть обкрадати. Якщо ви їх зневажатимете, вас буде ненавидіти. Люди послужливо намагаються відповідати вашому уявленню про них[1].

  •  

Найнеслухняніші з керованих стають найсуворішими правителями[1].

  •  

Задоволення любові змушують забути про любов до задоволень[1].

  •  

У того, хто в двадцять років не був анархістом, до тридцяти років не вистачить сили навіть на те, щоб керувати пожежною командою[1].

  •  

Людина зайнята тим, від чого вона очікує щастя, але найбільше щастя полягає в тому, що вона зайнята[1].

  •  

Створи «Товариство чесних людей», і в нього вступлять всі злодії[1].

  •  

Є тільки одна влада — влада військових. Всі інші гідні сміху і дозволяють над собою сміятися[1].

  •  

Світом правлять не інтереси, а пристрасті[1].

  •  

Коли мене запитують, чи досі актуальний розрив між лівими і правими партіями, між людьми правих і лівих поглядів, в голову спочатку приходить те, що людина, яке це питає, немає ніякого відношення до лівих[2].

Примітки

ред.