Ешпай Андрій Якович

Андрі́й Я́кович Ешпа́й (15 травня 1925, Козьмодем'янськ, Марійська АРСР, РРФСР — 8 листопада 2015, Москва, Росія) — радянський, російський композитор, піаніст, педагог, громадський діяч. Народний артист РРФСР (1975). Народний артист СРСР (1981). Лауреат Державної премії СРСР (1976), Ленінської премії (1986), кавалер медалей та орденів.

Ешпай Андрій Якович

Стаття у Вікіпедії

Цитати

«Я — чемпіон із необдуманих вчинків. І це теж мене багато в чому рятує. Навіщо щось розраховувати? Наприклад, я зараз сам з себе сміюся на репетиціях. Я знаю, що сьогодні оркестр поки працює сам, але мені одразу хочеться почути результат і одразу сказати важливі слова. Тургенєв казав, що талант – це подробиця. І основна лінія може зникнути, якщо чудові подробиці не будуть виявлені». — про молодість духу Андрей Эшпай: «Не ожидал, что мои песни станут настолько популярными» (2012 рік)

«Так. Він якось сказав одну річ, яка мені дуже близька: невидиме є першим. Ніхто не знає, що буде за секунду. Я фронтовик. Командував взводом розвідки, штурмовим загоном 3-ї ударної армії, яка брала Берлін. Від мого загону нікого не залишилося, двоє найближчих друзів, Володя Нікітський і Гена Новіков, загинули в останні години. Ми дійшли майже до Рейхстагу. 23 квітня увійшли до Берліна, а 30-го нас змінила нова бригада. Невидиме є першим, і я залишився». — про те, що подобаються висловлювання філософа Григорія Сковороди Андрей Эшпай: «Не ожидал, что мои песни станут настолько популярными» (2012 рік)

«Ні звичайно. Майже всі мої найкращі пісні — із фільмів. Пригадую, колись мене запросили до Одеси на кінострічку «Жага». Я написав партитуру, і тут раптом мені кажуть, що завтра о 10-й ранку запис пісні. Я говорю — як же так, мені нічого не говорили. А мені – напишеш! А в мене навіть слів немає. Сценаристом там був Гриша Поженян, він також служив у розвідці, і весь його загін загинув. В Одесі навіть є обеліск із його ім'ям, думали, що він теж не вижив. Та ні. І ось він сказав, що написав вірші, і почав читати: «Ніч була зі зливами, і трава в росі». Я його перервав і говорю: «Гриша, коли ніч буває зі зливами, трава вранці буває сира. А коли день спекотний, то наступного дня трава у росі». "Ну, Андрійку, це я для рими", - сказав він мені. І я тоді вирішив написати третій куплет алаверди. А потім пісня «Два береги» стала майже народною. А ось про кохання справді можна лише мріяти. Тому що людина завжди любить. Він має любити і бути закоханим. Якщо він не закоханий, це вже якесь дивне життя. Але це недосяжно, а шлюб — це біологічна пастка. Хоча бувають і щасливі пари. Ось я одружений, і в мене два чудові сини». — про те, що чи чекав, що багато пісень стануть дуже популярними Андрей Эшпай: «Не ожидал, что мои песни станут настолько популярными» (2012 рік)

«Великий диригент Шарль Мюнш, який колись виступав у Великій залі, якось сказав: «Якщо у вас перед виходом на сцену немає рожевого туману перед очима та почуття, близького до паніки, у вас закінчився артист». У цьому ролі артист у мені живе інтенсивним життям. Адже я ніколи не знаю, як точно це буде. Тут багато таємниць. Музика ґрунтується на таємниці, як і будь-яка творчість. Я до всього завжди ставлюся з великою турботою. Навіть Гілельс, який нам завжди здавався "машиною", на моє запитання, як йому вдається зберігати спокій, відповів: "Андрюша, я найбільший боягуз на світі". Найдурніший момент, коли ви приходите до людини перед концертом і кажете: не хвилюйся». — про хвилювання перед концертами Андрей Эшпай: «Не ожидал, что мои песни станут настолько популярными» (2012 рік)

«У мене був свій клас, але за першого ж випадку я пішов. Коли ти викладаєш, вчишся сам. Щоб виразити себе, ти повинен знати всіх інших. Як можна пройти повз Стравінського, Бартока, Карла Орфа? Обов'язково потрібно дізнатися про всіх, від Баха і Палестріні до Дебюссі. Якщо ти не знаєш інших, то твоя думка буде примітивною. І ти не зможеш самовиразитися, доки не знаєш, як цю думку, ідентичну твоїй, висловлювали великі майстри». — про викладання у консерваторії Андрей Эшпай: «Не ожидал, что мои песни станут настолько популярными» (2012 рік)

«Іноді буває учень, дуже талановитий за профілем, але слабкий із загальних предметів. У мене було так. Я його врятував раз, вдруге було трошки гірше. Я пішов не тому, що боюсь відповідальності. Але тому, що такі розбирання забирають твій час від роботи. І як це не егоїстично звучить, але я вже отримав той необхідний запас, який мені був потрібен». — про те, чому пішов з консреваторії Андрей Эшпай: «Не ожидал, что мои песни станут настолько популярными» (2012 рік)

«І так і ні. Равель говорив, що композитор повинен довіряти паперу те, що він відчуває, і оскільки він відчуває, попри загальноприйнятий стиль. Велика музика йде від серця. Музика, написана тільки шляхом застосування техніки, не вартий паперу, який написано. А всього треба бути щирим, горіти до мистецтва і вести свою лінію. Так і живу. Штокхаузен, бідний, пам'ятаю, посадив на чотири вертольоти чотири струнні квартети і запустив у політ. Хотів би його обізвати, але пішов. Адже він ще шкодував, що грошей на п'ятий вертоліт не вистачило. Нині є гідні люди. Але найчастіше люди харчуються тим, що пропонують їм ЗМІ та телевізор. А там — заборона, яка має зворотний бік дії. Потрібно щоб звучало все. Мертве помре, а живе залишиться жити і без наших рекомендацій щодо цього». — про те, що сучасне мистецтво зараз у кризі Андрей Эшпай: «Не ожидал, что мои песни станут настолько популярными» (2012 рік)

«Нині всім жити нелегко. Але треба брати приклад із невибагливого Григорія Сковороди. Адже, за великим рахунком, людині не так багато треба — я маю на увазі машини, хороми. А коли є якийсь мінімум, і можна зосереджено займатися справою — більше не треба. І добре, якби ти міг бачити жінку, в яку закоханий. Це, мабуть, найважливіше». — про те, чи композитору зараз важко живеться Андрей Эшпай: «Не ожидал, что мои песни станут настолько популярными» (2012 рік)