Захочеш – і будеш (вірш)

«Захочеш – і будеш» — дев’ятий вірш Олега Ольжича із циклу «Незнаному Воякові», в якому поет звертається до кожного з нас, переконуючи, що все в житті залежить від нас самих, від нашого вольового рішення.[1]

Вікіпедія
Вікіпедія

Цитати ред.

  • Захочеш — і будеш. В людині, затям,
Лежить невідгадана сила.
  • Зрослась небезпека з відважним життям.
  • ...Вперед, Україно! В Тебе — тяжкі стопи,
Пожари хат димляться з-під них.
Ні Росії, ні Європі
Не зрозуміти синів Твоїх![2].


 

Примітки ред.