Карлос Кастанеда

Карлос Кастанеда (ісп. Carlos César Salvador Arana Castañeda; 1925—1998) — антрополог (доктор філософії з антропології) і письменник, етнограф.

Карлос Кастанеда

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

• Втративши все — і ти отримаєш все.
• У бою за своє життя, мить це вічність, яка має можливість вплинути на фінал бою.
• Сон — це явище, яке відбувається в тілі, і осяяння, яке з'являється в розумі.
• Ти всякий раз відчуваєш себе зобов'язаним обгрунтувати власні дії, нібито ти один на всій землі, який живе неправильно.
• Нераціонально витрачати власне життя лише на один шлях, особливо, якщо даний шлях без серця.
• Ти зовсім не маєш часу, але вічність оточує тебе.
• Ти злий на людей, якщо відчуваєш, що їх дії важливі. Нічого аналогічного я давно не відчуваю.
• Набагато простіше рухатися, коли ти відчуваєш сильний стрес, ніж бути ідеальним у звичайній дійсності.
• Секрет трюку в тому, на чому особистість робить акцент. Ми або створюємо себе нікчемними, або створюємо себе сильними. Кількість витрачених зусиль однакова.
• Не дозволяй собі нерозумно вибачатися, вибачення не мають влади змінити вчинки.

Дон Хуан Матус

• Воїн відноситься до світу як до нескінченної таємниці, а до того що роблять люди як до нескінченної дурниці.
• Бути воїном — це найефективніший спосіб жити. Воїн сумнівається і розмірковує перед тим, як приймає рішення. Але коли воно прийняте, він діє, не відволікаючись на сумніви, побоювання та коливання. Попереду — ще мільйони рішень, кожне з яких чекає свого часу. Це шлях воїна. Якщо воїн щось вирішив, він йде до кінця, але при цьому він неодмінно бере на себе відповідальність за те, що робить. Що саме воїн робить — значення не має, але він повинен знати, навіщо він це робить, і діяти без сумнівів та жалю.
• Те, що воїн називає волею, це сила всередині нас. Це не думка, не предмет, бажання. Воля — це те, що змушує воїна перемагати, коли його розум говорить йому, що він переможений. Воля це те, що робить його невразливим. Воля — це те, що дозволяє шаману пройти крізь стіну, крізь простір, у нескінченність.
• Єдиний по-справжньому мудрий порадник, який маємо, — це смерть. Щоразу, коли ти відчуваєш, як це часто з тобою буває, що все складається з рук геть погано і ти на межі повного краху, повернися ліворуч і запитай у своєї смерті, чи це так. І твоя смерть відповість, що ти помиляєшся, і що крім її дотику немає нічого, що справді мало б значення. Твоя смерть скаже: «Але ж я ще не торкнулася тебе!»
• Почуття власної важливості — найголовніший і наймогутніший з наших ворогів. Подумай ось про що: нас уражають і кривдять події чи зазіхання з боку наших ближніх, і це нас послаблює. Наше почуття власної важливості змушує майже весь час почуватися кимось ображеними або на когось скривдженими. Нові бачачі рекомендують спрямовувати всі можливі зусилля на викорінення почуття власної важливості життя воїна. Я постійно дотримувався і дотримуюсь цих рекомендацій. І значна частина моїх дій щодо тебе спрямована на те, щоб ти побачив — втративши відчуття власної важливості, ми стаємо невразливими.
• Воїн не потребує особистої історії. Одного дня він виявляє, що в ній немає жодної потреби, і просто позбавляється її. Звичайно, таке інтимне знання про тебе є і у всіх твоїх друзів. Кожен, хто тебе знає, сформував певний образ твоєї особистості. І будь-якою своєю дією ти як би підживлюєш і ще більше фіксуєш цей образ. Особиста історія постійно потребує, щоб її зберігали та оновлювали. Тому ти розповідаєш своїм друзям та родичам про все, що робиш. З іншого боку, для воїна, у якого немає особистої історії, немає потреби в поясненнях, його дії не можуть нікого розсердити чи розчарувати, а найголовніше — він не пов'язаний нічиїми думками та очікуваннями". Ти повинен поступово створити навколо себе туман, крок за кроком стираючи все довкола доти, доки не залишиться нічого гарантованого, однозначного чи очевидного. Зараз твоя проблема в тому, що ти надто реальний. Реальні всі твої наміри та починання, усі твої дії, усі твої настрої та спонукання. Але все не так однозначно і безперечно, як ти звик вважати.
• Тональ — це організатор світу. Можливо, найкращим способом опису його монументальної роботи буде сказати, що на його плечах лежить завдання приведення хаосу світу в порядок. Але надмірно заявлятиме, як це роблять маги, ніби все, що ми знаємо як люди, є роботою тоналю. Він розповів їм, що тональ був порядком, який ми усвідомлюємо в нашому щоденному світі, і що також це — особистий порядок, який ми несемо через життя на своїх плечах, як вони несли цей стіл і вузол. Особистий тональ кожного з нас був подібний до столу в цій долині, — маленький острів, наповнений речами, з якими ми знайомі. Нагваль, з іншого боку, був незрозумілим джерелом, яке тримало цей стіл на місці і було подібне до простору цієї пустельної долини.
•  — Світ для нас такий і такий чи такий собі і такий собі лише тому, що ми самі собі говоримо про нього, що він такий і такий чи такий собі і такий собі. Дон Хуан пояснив, що вхід у світ магів відкривається лише після того, як воїн навчиться зупиняти свій внутрішній діалог. — Ключем до магії є зміна нашої ідеї світу, — сказав він. — Зупинка внутрішнього діалогу — єдиний шлях до цього. Решта — просто розмови.
• Що б ми не робили і ким би не були — все це ґрунтується на нашій особистій силі. Якщо її достатньо, то одне сказане нам слово може змінити наше життя. А якщо її мало, то нехай навіть будуть розкриті всі скарби мудрості — це нам нічого не дасть. У світі воїна все залежить від особистої сили, а особиста сила залежить від бездоганності. Особиста сила — це почуття. Щось на кшталт відчуття удачі чи щастя. Можна назвати її настроєм. Вір своєю особистою силою. Це єдине, що має людина в цьому таємничому світі.
• Завжди пам'ятай, що шлях — це лише шлях. Якщо відчуваєш, що тобі не слід було йти по ньому, ти не повинен залишатися на ньому за жодних обставин. Щоб мати таку ясність, ти маєш вести дисципліноване життя. Тільки тоді ти знатимеш, що будь-який шлях є лише дорогою, і ні якої образи ні для тебе самого, ні для інших немає в тому, що ти його кидаєш, — якщо зробити це велить тобі серце. Але твоє рішення залишитися на шляху або кинути його має бути вільним від страху та амбіцій. Я попереджаю тебе про це. Дивись на будь-який шлях уважно та обдумано. Випробуй його стільки разів, скільки знайдеш потрібним. Це питання таке серйозне, що лише дуже старі люди задають його собі.

Подорож в Ікстлан

• «Бачення», згідно зі словами дона Хуана, можна охарактеризувати як «реакцію на перцептивні запити світу поза описом, який ми звикли називати реальністю».
• Брехня існує тільки для тих, хто має особисту історію. Якщо людина не має особистої історії, то що б вона не сказала, брехнею не буде.
• <…> є лише одна річ, яка нам потрібна для всього, що ми робимо. Він назвав її «духом». Без духу людина не здатна ні на що.

• Ти маєш зрозуміти, — сказав він, — що у нас є лише дві альтернативи: ми або ставимося до речей як до незаперечних фактів, або ні. Обираючи перше, нас в решті решт поглинає нудьга та втома від світу та самих себе. Якщо ж ми віддаємо перевагу другому варіанту і стираємо особисту історію, то нам вдається створити туман навколо себе — дуже хвилюючий і загадковий стан, в якому ніхто, навіть ми самі, не знаємо, за яким кущем ховається заєць.

• Набагато цікавіше не знати, за яким кущем ховається заєць, ніж поводити себе так, наче ти знаєш.

• Ти ставишся до себе занадто серйозно <…> Ти вважаєш себе до біса важливим. Припини це! Ти почуваєш себе достобіса важливим, тому й починаєш дратуватися через найменшу дрібницю. Ти такий до дідька важливий, що не можеш спокійно жити, якщо речі навколо виявляються не такими, як ти думав. Ти, мабуть, вважаєш, що маєш характер? Маячня! Ти слабкий і зарозумілий.

• Почуття власної важливості — ще одна річ, якої треба позбутися, так само, як і особистої історії <…>.

• Світ навколо нас — дуже загадкове місце <…> Він не розкриває свої таємниці так легко.

• Доки ти вважаєш самого себе найважливішою річчю на землі, ти не здатен по-справжньому цінувати оточуючий світ. Ти наче кінь, взятий у шори, — не бачиш нічого, окрім себе.

• <…> твоя розумність робить тебе ще дурнішим, ніж я думав <…>

• Мистецтво воїна полягає у збереженні рівноваги між жахом бути людиною та дивом бути людиною.

Посилання

• «Шлях Воїна» Карлоса Кастанеди: принципи вчення та світогляду Дона Хуана