Каха Бендукідзе

Каха Автанділович Бендукідзе (груз. კახა ბენდუქიძე; 1956–2014) — російський підприємець і грузинський лібертаріанський політик.

Каха Бендукідзе

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

	Якщо людина не хоче, її ніякою порадою не змусиш.
	Если человек не хочет, его никаким советом не заставишь.

	У держчиновників часто буває, що вони говорять якоюсь штучною мовою.
	У госчиновников часто бывает, что они говорят на каком-то искусственном языке.

	Крим — це величезна проблема для України. От не було б міста Севастополя взагалі, то було б для України набагато краще.
	Крым — это огромная проблема для Украины. Вот не было бы города Севастополя вообще, то было бы для Украины гораздо лучше.

	Реформи — це війна. Війна з неефективністю.
	Реформы — это война. Война с неэффективностью.

Реформи – це як напилок. Ви ним шліфуєте щось і він поступово сточується. Інколи він сточується на рівні ідей, частіше – на рівні політичного капіталу.

Є три легенди, що поширюються або тими, хто не в курсі подій, або іноземними силами. Одна з них про те, що грузинських олігархів, яких у нас, по суті, і не було, «нагнули», забрали усі гроші і отримали декілька бюджетів. Інша казка, що людей садили в тюрми, вони відкупались, платили штрафи і ми так наповнили бюджет. А третя казка про те, що у нас було два бюджети: один грузинський, а інший наповнювався грошима, які нам американці відправляли цілими літаками. Але це все казки.

Насправді, країни, яка провела би усі необхідні реформи не існує. Якби така країна існувала, то ми би вже давно говорили її мовою, оскільки вона стала би неспівмірно могутньою, залишила би усіх позаду - інші країни просто би увійшли в неї. Але такої країни не існує і не існуватиме.

Якщо узагальнити стосовно профспілок, то в грузинському прориві вони грали невелику, але негативну роль.

Говорити про принципи Тойоти в реаліях українського чи грузинського врядування це те ж саме, що зайти в привокзальний сортир і запитати, чи впровадили там lean production practice. Теоретично, це можливо, але Вам же, у кращому випадку, просто скажуть: «чаво?».

Зараз необхідно діяти за американським принципом "quick&dirty" - простими, "топорними" реформами. Вам не потрібно довгих дискусій, а просто вже починати їх впроваджувати.

Позавчора я розробив спеціальний тест для України. Уявіть, ракета потрапляє у окреме Міністерство, і в цій ракеті така специфічна бомба, від якої ніхто не гине, а просто люди розходяться додому і ніхто більше ніколи на роботу не повертається. Потрібно прослідкувати, коли українському народу і системі врядування стане боляче, що така ракета потрапила в Міністерство. Якщо такі ракети потраплять в Міністерство молоді і спорту або в Міністерство культури, чи щось зміниться в цій країні?.

Якщо я напишу на огорожі «університет», то вона ж не перетвориться на університет.

У вас не змінилась еліта і революцію не можна вважати завершеною. Просто раніше у вас було «Е2-Е4», а тепер «Е6-Е7». Я говорю про тих, хто приймає рішення. Після жовтневої або Великої французької революції, наприклад, до влади приходили зовсім нові люди, хай навіть вони мені не подобаються. Після 18-го року в Україні революції не відбувалося, у вас є звичайна спадкоємність еліт.

У Для того, щоб консолідувати націю, багато хто застосовував націоналістичну риторику. Таке своєрідне «ми є кращими за когось іншого». Наприклад, таке робив Гітлер, але таке ж саме робив і Аденауер, коли відбудовував Німеччину, просто в тому випадку ця ідея інакше подавалася. В Україні можливості застосовувати цей інструмент немає, бо якщо почати його використовувати, то відвалиться частина країни.

Країна розділена. Я говорив про це два роки тому, а мені відповідали, що це нереально і неможливо уявити. Сьогодні риторика зовсім інша, говорять про речі, які два роки тому ніхто й не насмілився би говорити.

Не потрібно окремих сплат у Соціальний фонд, Пенсійний, це обман тих людей, які працюють. Все одно ці кошти йдуть в бюджет і все одно уряд виплачує пенсії. Потрібен універсальний бюджет, в який ви збираєте усі кошти, а потім розподіляєте, відповідно до потреб країни.

Ми в Грузії провели податкову амністію: підприємці мали право прийти в податкову і спалити власну справу до 2004 року. Радикальніше за нас ніхто ніколи не діяв. Але це не означає, що якщо ви знову не будете платити податки, то вам можна дозволити вдруге спалити свою справу.

Нових порушників законів потрібно жорстоко карати. В Грузії кількість в’язнів зросла в 5 разів.

Має з’явитися рівень нульової терпимості до корупції.

В уряді реформаторів мають бути три людини, яких усі зневажатимуть. Один має садити всіх хто краде. Другий -знищувати перепони. Третій - прикривати всіх політично.

Ви або не розумієте, що вам хана, або розумієте, але вас усе влаштовує.

Сьогодні така ситуація: хворий у дуже важкому стані. З цими симптомами довго не живуть, ці симптоми різні, стосуються різних систем - це стосується і економіки, регіональних проблем, немає армії, поліції, корупція.

Питання таке, що якщо не оперувати Україну, вона не виживе, але операція складна і є небезпека, що вона теж не виживе.

Україна встановила кілька світових рекордів по ідіотизму. Вона була на п'ятому місці в СРСР за рівнем ВВП на душу населення, за багатством середнього громадянина. Потім в багатьох частинах колишнього Радянського Союзу були війни, в Україні не було, але в 1994 році вона успішно сповзла на сьоме місце. А сьогодні знаходиться на дев'ятому.

Польща і Україна були на одному рівні економічного розвитку всього лише 24 роки тому. Ось де Польща, і де ви. Чи не соромно?

Україна потребує реформ більше, ніж будь-яка інша колишня частина СРСР. Війна могла б виправдати дуже радикальні реформи, і всі б зрозуміли.

Дефіцит бюджету України - це наслідок злодійської політики, яку вів попередній уряд України. Це результат того популізму, який був в Україні, це ніякого відношення до Євросоюзу не має.

Ваша економіка несумісна з життям, з існуванням держави. Не може бути злиденної країни з 48% держвидатків.

Якщо ви будете рости зі швидкістю 2-3% на рік, вас обжене Молдова і українські гастарбайтери будуть їздити туди працювати.

Україна схожа на наркомана, якого барига підсадив на товар, і весь час з нього видоює гроші.

Ваше завдання - розірвати порочне коло. Ви всі повинні зненавидіти корупцію. Якщо цього не відбудеться, то цей цикл повторюватиметься. І ви будете злиденною країною.

Ви весь час вибираєте популістів, людей, які будуть вам обіцяти якнайбільше. Це означає, що вибираються не найкращі громадяни, а гірші - це те, що я називаю збоченим політичним відбором.

Я постійно раджу українцям: перестаньте жаліти окремих людей, жалійте Україну.