Кириченко Раїса Опанасівна

	Раїса Кириченко
	Стаття у Вікіпедії
	Медіафайли у Вікісховищі

Раїса Опанасівна Кириченко (1943—2005) — українська співачка. Народний артист УРСР, Герой України.

У Вікіцитатах є статті про інших людей з прізвищем Кириченко.

Цитати

Я люблю дерева, особливо ті, які бачили моїх батьків... У нас є яблуня, яка начебто всохла, а потім забуяла цвітом одна розкішна гілка... Дерева теж мають душу... Вона так нагадала мене... У мене є пісня «Яблунева доля», слова її дуже щемкі: «В саду зрубали яблуню стару, ой як мені до болю її шкода...», щоразу співаю зі слізьми в очах... — із книги спогадів Раїси Кириченко^[1]

Земля навесні палахкотить, просинається, кричить зорана: Бери, засівай мене, обробляй! А нема кому... От і прикро, що село пустіє... — із книги спогадів Раїси Кириченко^[1].

Дім мій там, де я народилася! Всі знали, якщо я кажу: Я їду додому! То це і означає, що їду я додому, не у Черкаси чи Полтаву, де доводилось жити, а у Корещину, Глобинського району, Полтавської області! — із книги спогадів Раїси Кириченко^[1].

Я його щиро покохала, бо полонив мене своєю природною м'якістю, виваженістю, чесністю, порядністю. Я собі вже не уявляла життя без нього! — про свого чоловіка Миколу Михайловича Кириченка^[1].

Я найщасливіша жінка у світі, бо на протязі всього життя мій чоловік освідчується мені у коханні. А вже як я його кохаю, знає тільки він... — із книги спогадів Раїси Кириченко^[1].

Є такі пісні, яких я просто не відчуваю. От так з піснею «Ой, я знаю, що гріх маю» не склалося у мене. Співаю і чую, що не звучить вона моїм голосом. Пісня дуже хороша, народна, колоритна, а не звучить і все! Заспівала три рази і остаточно упевнилася, не моя вона, не моя! І таке буває... — із книги спогадів Раїси Кириченко^[1].

Перед початком концерту завжди юрмилися люди і завжди запитували адміністраторів філармоній, чи буде співати ота красива висока дівчина пісню «Хата моя, біла хата» та «Мамину вишню», бо якщо її не буде, то це вже не концерт, робити тут нічого... — із книги спогадів Раїси Кириченко^[1].

Я вибачила всіх хто мене ображав, бо не можна жити далі з болем у душі, його треба навчитися відпускати і я відпустила... — із книги спогадів Раїси Кириченко^[1].

...та як оторопатів професор, коли побачив мене на порозі приймальні з документами для вступу: «Це нам у вас вчитися потрібно!» А я не боялася вчитися у сорок років, бо знала, що і Людмилу Зикіну також спіткала моя дорога... — про вступ до харківського інституту в 1989 році^[1].

На гастролях, я зрозуміла, що пісня немає кордонів і не важлива мова, важливе виконання, якщо душа співає, тебе зрозуміє кожен... — із книги спогадів Раїси Кириченко^[1].

У Канаді, це були гастролі Черкаського хору, підійшла жінка і благала поїхати з нею: «У мене батько з України, помирає вже, почув про ваш концерт, дуже хоче перед смертю почути українську пісню...» — із книги спогадів Раїси Кириченко^[1].

У Філіппінах мене весь час плутали з жінкою президента, вклонялися та цілували руки... — із книги спогадів Раїси Кириченко^[1].

До тридцяти років, я була найщасливішою жінкою у світі! Все думала: Боже! Та чи може бути у людини таке щастя? — із книги спогадів Раїси Кириченко^[1].

Про неї

	Не співай, доню, ніколи пісень ніпрощо, співай проникливі з душею.
	— Марія Корж, мама^[1].

	Мені повезло! У мене така жінка! Весь час нею захоплювалися інші чоловіки, біля неї завжди крутилися потрібні люди, і мені від цього тільки краще було. І вона так палко мене кохала, що я ніколи, бодай на хвилину, не сумнівався у її вірності. Ми ніколи не лаялися, не було за що.
	— Микола Кириченко, народний артист України (1994)^[1].

	Де ж та дівка, яка насмілилась заспівати чоловічу пісню? Обійняв мене і сказав: А ти молодець, не злякалась! Гарно заспівала! — із книги спогадів Раїси Кириченко
	— Дмитро Гнатюк про виконання пісні «Два кольори»^[1].

	Стою я, чекаю, коли її вже вивезуть і тут чую реанімація розверзлася від красивого голосу. Я — обімліла. Господи! Так вона ж співає! Микола біля мене сполотнів... І потекли у нас сльози так самі-собою... Господь її любить — лікує піснею...
	— подруга Раїса Писаренко про операцію в німецькій лікарні^[1].

	Якби мене запитали: Скажи, як виглядає Україна, опиши її образ! Я б сказав: Та це Раїса Кириченко, вона і голос України, і її краса, і її добро. Неперевершена виконавиця моїх пісень, з нею пісні завжди ставали хітами, зрівнятися з нею у цьому міг тільки Назарій Яремчук...
	— Вадим Крищенко, народний артист України^[1].

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т ^у ^ф Невідомі факти про відомих людей: Раїса Кириченко. Берегиня української пісні!. Процитовано 14 березня 2021.

Поділіться цитатами з вашими друзями:

[Кириченко-1] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т ^у ^ф Невідомі факти про відомих людей: Раїса Кириченко. Берегиня української пісні!. Процитовано 14 березня 2021.

[1]

Раїса Кириченко

Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі