Кобилянський Володимир Олександрович

Володи́мир Олекса́ндрович Кобиля́нський (*27 вересня 1895, Ясси, Румунія — †10 вересня 1919, Київ) — український поет, перекладач.

Кобилянський Володимир Олександрович

Стаття у Вікіпедії

Цитати

• Затям, що смерть німа — це тільки відпочинок
  На безконечність літ;
  А доки ти живеш, іди на поєдинок,
  Перемагай цей світ!

(«О, не дивись на світ…» // С. 85)

• Історія життя листки перегортає
  І згадує теплом героїв молодих.
  Вона скорботою ім'я твоє згадає —
  Хай твій народ пісень тобі складає,
  Запише на своїх скрижалях золотих.

(На могилу студента Іванова, вбитого гетьманцями в 1918 р. // С. 130)

• Настав мій час. Я йду.
  Порву віків запону,
  Порву залізо пут,
  Я звуків доберу
  І вдарю громом дзвону
  Про те, що я прийшов,
  Що я між вами, тут.

(«Настав мій час…» // С. 93)

• О вір же, твердо вір! У тебе творча сила,
  Змагай до вічності, ти Слово, ти Творець.
  На небі безліч зір, — їх творчість засвітила,
  І творчістю земля переживе кінець.

(Різьбяреві // С. 134)

Джерело

• Кобилянський, Володимир. Поезії. — К.: Радянський письменник, 1959. — 350 с.