Колінда Грабар-Китарович

Колінда Грабар-Китарович (нар. 29 квітня 1968, м. Рієка, СР Хорватія) — хорватська політична діячка, дипломатка, президент Хорватії з 2015 до 2020 року, до того — помічниця Генерального секретаря НАТО з питань публічної дипломатії, міністр закордонних справ Хорватії (2005—2008).

Колінда Грабар-Китарович у 2015 роцi
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  •  

Я за життя, але я також поважаю право вибору. Я не за заборону абортів, тому що це ніколи нікому і ніде не приносило добра. Але я за позитивні заходи, такі як освіта чоловіків і жінок , психологічні та інші поради, які допомагають жінці подолати цю стресову ситуацію і прийняти рішення про збереження вагітності.Тоді я також за те, щоб повністю зняти соціальну стигму з жінок, які народили поза шлюбом, та їхніх дітей, і полегшити усиновлення.[1]

  •  

Малі країни, такі як Хорватія, не можуть відігравати вирішальну роль у боротьбі з глобальними загрозами, але можуть зробити значний внесок у світовий мир і безпеку через стабілізацію власного сусідства та відіграючи конструктивну роль у багатонаціональних структурах.[2]

  •  

Я не феміністка, я просто людина, яка хоче рівності, справедливого ставлення до всіх. Тож так, я продовжуватиму працювати для просування жінок у бізнесі, громадському та соціальному житті. Але це не означає, що я хочу, щоб жінки мали перевагу. Я просто хочу рівні можливості для всіх.[3]

  •  

Жодна з міжнародних функцій не є для мене настільки важливою, як моя батьківщина.[4]

  •  

Те, що я хочу зробити, це працювати разом з усіма моїми колегами та працювати зі ЗМІ з точки зору нашої суті, а не нашої форми. Не будемо ділити себе на чоловіків і жінок.[5]

  •  

Ми живемо в час великих можливостей і серйозних викликів. Ми більше взаємопов'язані, ніж будь-коли, але світ залишається розділеним багатьма способами. Технологічний розвиток дозволив нашому світу стати справді глобальним селом. Наші громадяни стали громадянами світу, вони добре поінформовані та сильно керуються подіями в усьому світі. Вони очікують глобального лідерства в ці часи швидких змін і великої складності та шукають натхнення у всіх нас.[6]Виступ на 73-й сесії Генеральної Асамблеї ООН. 26 вересня 2018 р.

  •  

Я пам'ятаю, як сильно я прагнула демократії, коли була дівчинкою, яка росла в комуністичній Югославії. Як сильно я хотіла втекти від гніту, несвободи та відсутності індивідуального вибору. Це спонукало мене стати студентом за обміном у США. Після повернення було ще важче терпіти невдалу економічну політику, відсутність цінностей, поваги, демократичних інституцій та нерівність перед державою та законом. Таким чином, я приєдналася до моменту незалежної Хорватії, яка хотіла стати частиною демократичної родини націй.[7]Інтерв'ю у Total Croatia News. 24 червня 2019.

  •  

Поставлені перед нами цілі — викорінення бідності, якісна освіта, інтеграція та боротьба зі зміною клімату — не можуть бути досягнуті без індивідуальних національних зусиль у поєднанні з нашою спільною відданістю та діями. Зі свого боку, Хорватія докладає всіх зусиль для досягнення цілей, які ми перед собою поставили.[8]Виступ на 74-й сесії Генеральної Асамблеї ООН. 4 вересня 2019 р.

  •  

Я приєднуюсь до жінок, які висловлюються проти тих, хто намагається відвести нас у минуле. Тому, на знак підтримки, я піднімаю середній палець за нас, жінок та наші права, а також для чоловіків, які підтримують нас.[9]Відповідь на заяву ультраконсервативного політика Мирослава Скоро про необхідність заборони абортів для жінок, які зазнали зґвалтування.

  •  

Політики, інститути під час спілкування з людьми повинні уникати популізму. Створення атмосфери довіри для людей у суспільстві – дуже важливе питання. Наразі найкращою системою на міжнародному рівні є демократія.[10]Виступ на панельному засіданні на тему «Права людини, демократія та нові виклики у XXI столітті», що проходив у рамках IX Глобального Бакинського форуму.

Примітки

ред.