Кошарна Ольга Павлівна
О́льга Павлівна Коша́рна (8 жовтня 1955, м. Картали, РРСР) — українська хімічна науковиця та експертка у галузі атомної енергетики. Здобула освіту в Московському хіміко-технологічному інституті ім. Менделєєва та звання кандидата хімічних наук у 1985 році. Працювала в різних українських наукових та державних інституціях, спеціалізувалася на питаннях енергетичної безпеки та ядерного регулювання. У 2023 році увійшла до рейтингу Forbes «50 лідерок України»[1]
Кошарна Ольга Павлівна | |
Стаття у Вікіпедії |
Цитати
ред.«Коли росіяни окупували ЗАЕС 4 березня 2022 року, то одразу почали мінувати берегову лінію Каховського водосховища, тобто територію навколо станції, будувати фортифікаційні споруди й таке інше. А військову техніку та тентовані вантажівки вони завели на промисловий майданчик (а там же машинні зали, турбіна, дуже багато олії, водень) у серпні, коли почалися обстріли. Вони обстрілювали лінії 750 кВ, щоб був привід перемикнути ЗАЕС на російську енергосистему. Мої джерела з персоналу повідомили, що отримали план про це ще в липні 2022 року. Але не вийшло. Чому? Вони відновили лінію 750 кВ, яка йшла з Кримського перешийку до підстанції «Каховська» і яка була пошкоджена в грудні 2015 року кримськими татарами». — про найгірший сценарій в ситуації навколо ЗАЕС в інтерв'ю «Фактам» «З кожним днем окупації збільшуються ризики аварії на ЗАЕС», — експертка Ольга Кошарна (15 липня 2024 року) |
«Відомо, що вони одночасно мали окупувати ЗАЕС і Південноукраїнську АЕС. Ця ідея належить Сергію Кирієнку, який з 2005 до 2016 року був головою держкорпорації «Росатом». Колона від Мелітополя розділилася на дві частини. Одну завдяки діям генерала Марченка зупинили в Вознесенську, вже в межах міста, за 40 кілометрів до Південноукраїнської АЕС. А та, що йшла в напряму ЗАЕС, стояла в степу дві доби. Можна було б Bayraktar вдарити й розбомбити її. Але цього не сталося. Тому впевнена, що ЗАЕС здали. Взагалі у мене таке враження, що у нас дехто готувався здати країну. |
«Але, на мою думку, росіяни не залишили планів запустити її. Тому що коли гендиректор МАГАТЕ Гроссі 7 лютого цього року був на ЗАЕС, окупаційна адміністрація станції повідомила, що планує ввести в експлуатацію якийсь енергоблок на ЗАЕС з нагоди 40-річчя введення в експлуатацію першого енергоблоку. Думаю, що вони це зроблять, бо люблять символічні дати. Та ще й з пропагандистською метою, безумовно. |
«Щодо питання, що може бути, я впевнена, що вони не стануть підривати реактор або, наприклад, сховище відпрацьованого ядерного палива (це дуже міцні бетонні контейнери). Навіть якщо спеціально замінують це все, якщо станеться вибух, все радіоактивне залишиться в межах промислового майданчика. Хоча можуть бути сколи. |
«Наші вчені з Академії наук разом з працівниками «Укргідромета» прорахували можливе розповсюдження радіонуклідів в різних середовищах в разі тяжкої аварії з розплавленням активної зони, зокрема в повітрі залежно від конкретних погодних умов. Торік вони публікували це на офіційних сторінках Держатомрегулювання. Розроблена така система моделювання і реагування на радіаційні аварії «РОДОС». Після Фукусіми нашого відомого професора Марка Железняка японці запросили впровадити цю систему в них. Так от, наприклад, якщо вітер західний, вся ця біда полетить на Краснодарський край. Якщо південно-східний, то відповідно на Україну, Болгарію, Туреччину й т. д. |
«Ремонти бувають капітальні, середні, короткочасні та аварійні. Є нормативно-правові акти, де чітко визначено, як часто кожний вид треба проводити. Україна в грудні 2023 року направила офіційну ноту про те, що на ЗАЕС за час окупації провели лише третину від необхідних ремонтів. Тобто ризики — відмова обладнання і ще якісь форс-мажори — збільшуються через їх відсутність». — про різні види ремонтів на АЕС в інтерв'ю «Фактам» «З кожним днем окупації збільшуються ризики аварії на ЗАЕС», — експертка Ольга Кошарна (15 липня 2024 року) |
«Переключити не важко технічно. Ми ж відключилися від об'єднаної енергосистеми білорусі й росії та синхронізувалися з ЄС. |
«Я вважаю, що такі величезні проєкти не потрібні взагалі. Ми ж не знаємо, що залишиться після Перемоги від промисловості й скільки населення буде в державі. Нашому системному оператору «Укренерго» дуже складно робити прогнози про майбутнє споживання. |
«По-перше, я підтримую розвиток ядерної енергетики після Перемоги. По-друге, вважаю, що майбутнє ядерної енергетики України — це малі й середні модульні реактори. Зараз це тренд у світі. Коли ми переможемо, десь вже працюватимуть якісь малі та середні реактори. В Канаді є державна програма на цю тему. Перший їхній реактор почне працювати у 2028 році. |
«е не вплинуло на радіаційний стан на майданчику. Тому що градирня - це така споруда для охолодження води. Тобто радіаційних та ядерних матеріалів там немає і ніколи не було. Вона розташована в 1,5 км від енергоблоків. У конструкції є форсунки для розпилювання води. І є або азбестові листи, або пластикові листи для уловлювання крапель або вологи. |
«Бо азбест або пластик підтримували горіння після того, як сталася пожежа з генератором і паливом. Пожежні машини не могли приїхати, тому що берегова лінія Каховського водосховища і все, що навколо градирень - все заміновано. Мінування почалося ще в березні 2022 року. Вони не могли під’їхати швидко. |
«Я не коментую Курську АЕС. Чи її будуть захоплювати, чи ні. Але мені відомо з російських джерел, що ще 8-го чи 9-го серпня був виведений персонал з майданчика, де йде будівництво нових блоків на Курській АЕС. А це десять тисяч людей. Їм було рекомендовано взяти відпустки і вивозити дітей. Що стосується охорони, то вони споруджують зараз фортифікаційні споруди навколо Курської АЕС, посилили охорону національної гвардії Росії. Що стосується реакторів. Реактори там чорнобильського типу. Вони небезпечні. Це одноконтурні реактори. І якщо б я була керівником Курської АЕС, я би їх перевела в гарячий зупин. На всяк випадок би зупинила. Бо вони не мають герметичний дах». — про особливості Курської АЕС в інтерв'ю УНІАН "Пожежа в градирні ЗАЕС пов'язана з бойовими діями в Курській області. Росіяни – ядерні терористи", - експертка з ядерної безпеки Ольга Кошарна (14 серпня 2024 року) |
«Одразу інтегрувати її в українську енергосистему точно не вийде. По-перше, там все заміновано. Промисловий майданчик дуже великий, навколо вони теж все замінували. Розмінування потребує часу. Це величезна станція. Шість енергоблоків, сховище відпрацьованого ядерного палива, багато цехів, сховища для свіжого ядерного палива. Все це треба перевірити. Вони розграбували вже навчально-тренувальний центр. Там є мобільні-насосні станції, які були куплені після аварії на Фукусімі, мобільні дизель-генератори на кожний блок. Вони будуть красти все, що можна зняти. |
Примітки
ред.- ↑ 50 лідерок України — Forbes.ua (uk) (2023-05-02). Процитовано 2025-01-02.