Владимир Янкелевич
Влади́мир Янкеле́вич (фр. Vladimir Jankélévitch, 31 серпня 1903 — 6 червня 1985) — французький філософ і музикознавець.
| Владимир Янкелевич | |
| |
| Меморіальна дошка в Парижі на будинку за адресою 1A quai aux Fleurs, де мешкав Владимир Янкелевич | |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Цитати
ред.Адже доля однієї дитини така ж цінна, як загальна гармонія сонячної системи; арифметичне безумство Бергсона та Івана Карамазова загадковим чином протестує проти логоса утилітаризму, який надає перевагу більшості перед меншістю та одностайності перед одним голосом. — V Jankélévitch. Philosophie Première, p.51. |
|||||
Car la destinée d’un seul petit enfant est aussi précieuse que l’harmonie générale du système solaire ; la folle arithmétique de Bergson et d’Ivan Karamazov proteste mystérieusement contre le logos utilitaire qui préfère la majorité à la minorité et l’unanimité à un seul. |
...соромливість є найрідкіснішою, найделікатнішою квіткою морального існування. — V Jankélévitch. Le paradoxe de la morale. p. 173. |
|||||
... la pudeur est la fleur la plus rare, la plus délicate et la plus exquise de l'existence morale. |
Si l'amour de Dieu nous sert à ne pas aimer les hommes, alors plutôt aimer le diable... |
Джерела
ред.- Philosophie première, introduction à une philosophie du presque, Paris, PUF, 268 p. ; 2e éd. 1968
- Traité des vertus, réed. complète, t. 2. Les Vertus et l'Amour, Paris, Bordas ; 1986, d. éd. Paris, Flammarion
- Le Paradoxe de la morale, Paris, Seuil, 1981, 188 p.
