Кульська Інна Костянтинівна (29.10.1909, Санкт-Петербург — 14.08.1993, Київ) — українська письменниця, поетеса.
|
Ну що може буть
цікавіше і краще,
Ніж дертися в гори,
обслідувать хащі. — «Геолог»[1]
|
|
|
|
|
|
Таке хороше добре слово.
І вирізане так чудово.
Чому ж із нього стільки сліз
Збігає по березі вниз?
Мабуть, берізонька сумна
Його читає як «війна»… — «Красивий напис»[1]
|
|
|
|
|
|
Не вчив би вірш нізащо.
Нам двійка — не завада.
Та в класі, бач, нещастя:
У нас жіноча влада. — «Жіноча влада»[1]
|
|
|
|
|
|
Ілька Астрономом прозвали у класі,
Він знає про зорі усякі дива,
Думками мандрує в майбутньому часі,
Теперішні справи свої забува. — «Сила фантазії»[1]
|
|
|
|
|
|
Цей майстер бігу, швидший кулі,
Одержав приз — почесні ґулі. — «Чемпіон»[1]
|
|
|
|
|
|
Я кружляю,
Я лечу
І граматики не вчу:
Бо навіщо балерині
Ці нудні дієвідміни? — «Балерина»[1]
|
|
|
|
|
|
Для лукавих брехунців,
Забіяк і пустунців.
Ліки ці — веселий сміх.
Покуштуйте ліків цих! — «Познайомтесь: «Їжачиха»!»[1]
|
|
|
|
|
|
З Кузьмою в нас не дружать хлопці,
Чому — зміркуй, читачу.
Кузьма кричить на кожнім кроці,
Що любить правду наче. — «Чому в Кузьми немає друзів?»[1]
|
|
|
|
|
|
Якщо тобі на другу зміну
І ти виходиш за годину,
То тут, щоб запізнитися,
Треба примудритися. — «Котяча кібернетика»[1]
|
|
|
|
|
|
Приємна в хлопця риса є:
Одверта він душа.
Три парти в нього списує,
І кожен поспіша. — «Товариська» допомога»[1]
|
|
|
|
|
Інна Кульська. Хоровод чудних пригод : Вірші. — К. : Веселка, 1979. — 112 с.
Стаття у Вікіпедії