Купрін Олександр Іванович

російський письменник

Олександр Іванович Купрін — російський письменник.

Купрін Олександр Іванович
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати ред.

  • Зараз зайнятий тим, що полірую оповідання «Гранатовий браслет» — … печальна історія маленького телеграфного чиновника П. П. Желтікова, який був так безнадійно, зворушливо й самовіддано закоханий… обличчя нього… — поважне, глибоке, осяяне тією таємничою мудрістю, яку осягають лише мертві. Нічого цнотливішого я ще не писав
  • Є, звісно, письменники такі, що їх хоч на Мадагаскар посилай на вічне поселення — вони й там писатимуть роман за романом . А мені все потрібне рідне, будь-яке — добре, погане — тільки рідне.
  • Якісь розгнуздані люди в маньчжурських папахах, з георгіївськими стрічками в петлицях курток, ходили по ресторанах і з наполегливим розв'язністю вимагали виконання народного гімну і стежили за тим, щоб всі вставали. Вони вдиралися також в приватні квартири, нишпорили в ліжках і комодах, вимагали горілки, грошей і гімну і наповнювали повітря п'яною відрижкою. («Гамбрінус», 1906 рік)
  • Соромно, роблячи добре діло, відразу чекати за нього нагороди. («Яма»)
    • Стыдно, делая хорошее дело, сейчас же ждать за него награды

Про Купріна і його твори ред.

  • А яка чудова річ «Гранатовий браслет» Купріна… І я радію, я — зі святом! Починається добра література. (Максим Горький)

Посилання ред.