Куркуріна Ганна Іванівна

Куркуріна Ганна Іванівна (нар. 25 серпня 1966, Краматорськ, УРСР) — українська спортсменка і тренерка, абсолютна чемпіонка світу з паверліфтингу 2008, 2010 і 2012 років, володарка 14 рекордів. Волонтерка.

Куркуріна Ганна Іванівна

Стаття у Вікіпедії

Цитати

«Його не було. Тяжко згадувати, а потім повертатися до реальності. Ми щодня їздимо розбитими селами, а нещодавно завітали до Миколаївського кінного клубу. Було таке відчуття, що війни немає: снаряди до нього не потрапляли жодного разу, довкола природа, краса! І такий контраст, як Північний та Південний полюси: війна та мирне життя. Важко потім адаптуватися до військових реалій, тому живу сьогоднішнім днем ​​із вірою у перемогу». — про те, яким було життя до війни в інтерв'ю кореспондентам Української Служби Інформації «Тварини з Кінбурну можуть зникнути», – зоозахисниця та чемпіонка світу Ганна Куркуріна (24 січня 2023 року)

«Мені зараз дуже важко тренувати людей. Я не лише тренер тренажерного залу, а й фітнес-тренер. Але зараз я просто не можу вмикати музику та веселитися. Тож я перестала вести групові тренування. Зараз я безкоштовно треную воїнів ЗСУ та поліцейських у своєму клубі. Після перемоги я особисто планую виступати на змаганнях, підготовку вже розпочала, незважаючи на травму (відірваний грудний м’яз). Ми повинні піднімати прапор України!» — про спортивну діяльність під час війни в інтерв'ю кореспондентам Української Служби Інформації «Тварини з Кінбурну можуть зникнути», – зоозахисниця та чемпіонка світу Ганна Куркуріна (24 січня 2023 року)

«Важка атлетика – це коли тренер поруч. Мій підопічний Діма Полович зараз у Кишеневі. Ми підтримуємо зв’язок, він хоче виступати на чемпіонатах і надалі. Зараз він поставив за мету побити рекорд, який ми з ним «взяли» до війни. За ваги 52 кг Діма зробив станову тягу 82,5 кг, а тепер пише, що хоче 90. Він продовжує займатися в Молдові, я даю йому поради та рекомендації онлайн. Діма завжди каже, що вдячний мені за роботу з ним. Але насправді це я вдячна йому! Дивлюсь на його силу волі, і у мене не опускаються руки». — про тренували молодих людей із діагнозом ДЦП в інтерв'ю кореспондентам Української Служби Інформації «Тварини з Кінбурну можуть зникнути», – зоозахисниця та чемпіонка світу Ганна Куркуріна (24 січня 2023 року)

«Подивися на моїх тварин! Пропозицій було багато, мене запрошували 6 чи 7 країн, давали житло та можливість забрати всіх домашніх хвостиків. Але як я можу кинути тварин, які перебувають у мене в місті? Хто я після цього буду? Тоді моєю основною діяльністю був спорт, я заробляла гроші та могла допомагати. Коли почалася війна, спортивна діяльність призупинилася і я почала користуватися тим, що мене знає весь світ, і просити допомоги». — про допомогу домашнім тваринам в інтерв'ю кореспондентам Української Служби Інформації «Тварини з Кінбурну можуть зникнути», – зоозахисниця та чемпіонка світу Ганна Куркуріна (24 січня 2023 року)

«Що далі війна, то менше допомоги приходить. А треба навпаки – більше. Надворі виявилося дуже багато покинутих тварин, вони не стерильні і розмножуються в геометричній прогресії. Тому гостро постає питання не лише з кормами, а й зі стерилізацією. Мені потрібні лікарі, стерилізаційний матеріал та транспорт. Підійде і стара розбита швидка, яка ще на ходу. Ми її переобладнаємо та пустимо по селах. Зараз із Німеччини йде одна така машина, але цього замало». — про допомогу під час війни в інтерв'ю кореспондентам Української Служби Інформації «Тварини з Кінбурну можуть зникнути», – зоозахисниця та чемпіонка світу Ганна Куркуріна (24 січня 2023 року)

«Якщо говорити про людський чинник, то це відвідування села Благодатне на Миколаївщині, яке стерте з лиця землі. Я дві доби не могла прийти до тями після цієї поїздки. Серед руїн продовжують жити 2 людини та кілька собак. Усі поля та дороги у селищі заміновані. Це дуже страшно: вщент зруйновані будівлі, неймовірна холодина та повні жаху очі тварин. Якщо говорити про варварство, яке пережили тварини, то це історія про покинуту лайку, якій під час обстрілу відірвало 2 лапи та ще половину третьої. Тварину хотіли приспати, але я забрала її до себе. Назвала Феніксом. Миколаїв постійно обстрілювали, а того дня «прильоти» були зовсім поряд із моїм будинком. І цей собака на своїх культях намагався забратися до мене в спальню на 2 поверх, шви розійшлися і за ним тягнувся довгий кривавий слід… Але зараз у Фенікса все добре, його забрали в сім’ю в Англію. Поки що він пересувається на спеціальному візку, але йому вже замовили протези». — про найважчий випадок за свою волонтерську діяльність в інтерв'ю кореспондентам Української Служби Інформації «Тварини з Кінбурну можуть зникнути», – зоозахисниця та чемпіонка світу Ганна Куркуріна (24 січня 2023 року)

«Справ буде після війни вдвічі більше! На один день хотіла б кудись виїхати на природу для зміни картинки перед очима. І – знову за роботу. Поруч із нами Кінбурн, там засіли орки. Це нацпарк, наша гордість, там багато червонокнижних тварин, і нам треба подумати вже зараз, як ми їх рятуватимемо. Після того, як ЗСУ виб’є орків із Кінбурна, ті почнуть обстрілювати його, як і Херсон. Тварини загинуть, а це генофонд, його згодом не відновити. Зараз ми працюємо над тим, щоб залучити міжнародну спільноту, створити на базі кінно-спортивного клубу «Золота підкова» простір, де якийсь час будуть перебувати звірі. Нам треба зараз там побудувати вольєри, запастися кормами для диких тварин і знайти для них лікарів, щоб якнайшвидше звідти евакуювати тварин, як тільки це стане можливим. Тому відпочивати поки що ніколи». — про те, що зробить після перемоги в інтерв'ю кореспондентам Української Служби Інформації «Тварини з Кінбурну можуть зникнути», – зоозахисниця та чемпіонка світу Ганна Куркуріна (24 січня 2023 року)

«За кордоном це були б антидепресанти. А в мене – пухнасті антидепресанти. На даний момент у моєму будинку живуть 6 котів та 3 собаки». — про джерела сили в інтерв'ю кореспондентам Української Служби Інформації «Тварини з Кінбурну можуть зникнути», – зоозахисниця та чемпіонка світу Ганна Куркуріна (24 січня 2023 року)

«Моє життя належить тваринам, тому під час війни я скасувала тренерську діяльність і по максимуму хочу допомогти вижити якомога більшій кількості тварин. Тому я місто Миколаїв не залишила, бо користуючись своєю знаменитістю, прошу допомоги. Ті, хто мене знає, надсилають гуманітарну допомогу». — про те, що сфокусувала свою роботу на допомозі безпритульним тваринам в інтерв'ю кореспондентам Суспільного Миколаїв Миколаївська спортсменка залишилась у місті, аби допомагати безпритульним тваринам (10 вересня 2022 року)

«Там немає жодного живого будинку, в селі залишилося 43 людини, вони мешкають у чотирьох підвалах, от і вивезли звідти собаку. Цього не зрозуміти, я коли побачила, що там твориться: купа котів, собак, а також корів, які плачуть, бо їх ніхто не доїть. Це мене вразило». — про те, що привозить корма для тварин та евакуйовує поранених, зокрема, в селище Луч, в інтерв'ю кореспондентам Суспільного Миколаїв Миколаївська спортсменка залишилась у місті, аби допомагати безпритульним тваринам (10 вересня 2022 року)

«Коли я видаю корм і мені просто надсилають фотографії, як вони годують котиків, собачок, для іноземців це стимул дати нам корма. Я сама виїжджаю в гарячі точки, на нулі, там де немає людей, де все зруйновано. Я знімаю відео, де я годую тварин і вони мені на подяку шлють все більше-більше кормів». — про те, щоб закупити корма для тварин організовує акції із збирання грошей у своїх соціальних мережах та часто витрачає і власні кошти в інтерв'ю кореспондентам Суспільного Миколаїв Миколаївська спортсменка залишилась у місті, аби допомагати безпритульним тваринам (10 вересня 2022 року)

«Води мені було по горло...». — про те, як однією з найперших приїхала на затоплену Херсонщину після підриву греблі Каховської ГЕС "Води мені було по горло". Як ексчемпіонка світу з паверліфтингу рятує тварин на війні (18 червня 2023 року)